На міжнародному оперному фестивалі в Італії покажуть виставку про Соломію Крушельницьку

28 липня на одному із найбільших європейських оперних фестивалів – 69-у Фестивалі Пуччіні у Торре дель Лаго - в Італії відкриють виставку "Гранд тур: Соломія. Україна – Італія" про Соломію Крушельницьку.

Про це повідомив Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові на своїй Facebook-сторінці.

Виставка "Ґранд тур: Соломія. Україна — Італія" буде представлена 28 липня. Її відкриють перед прем'єрою опери "Мадам Баттерфляй" Джакомо Пуччіні. Саме виконання Соломії Крушельницької принесло левову частку слави цьому твору італійського композитора. Пуччіні та Крушельницька приятелювали: маестро навіть назвав українську оперну співачку "найпрекраснішою та найчарівнішою Баттерфляй".

Модульна виставка висвітлюватиме життєвий та творчий шлях Соломії Крушельницької. Відвідувачі зможуть дізнатися про її походження й освіту, виступи на провідних сценах світу, масштабні турне та співпрацю з видатними композиторами.

Проєкт реалізувала команда Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім цього, люди на виставці почують голос української сопрано. Зокрема, архівні записи арій з опер "Мадам Баттерфляй" Пуччіні та "Валькірія" Вагнера, яким уже понад сто років. Дизайн проєкту виконав український медіахудожник Сергій Петлюк.

"Виставка розроблена та присвячена 150-літньому ювілею Соломії Крушельницької і є знакова для нашого музею, - наголосив директор Музичного-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин. - Наша стратегічна місія розповідати про Крушельницьку, яка повертається у Європу та світ для того, щоб нагадати про себе і свою славу! Виставка також важлива тим, що показує приналежність української спільноти до високої європейської культури через такі постаті, як Соломія Крушельницька".

Соломія Крушельницька — одна з найвидатніших оперних співачок світу. Визнання на артистку чекало після виконання ролі Ельзи у вагнерівській опері "Лоенгрін" у Кракові 1895 року. За свою кар'єру Крушельницька виступала по всьому світу: в Італії, Іспанії, Франції, Чилі, Аргентині, Польщі.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.