IN MEMORIAM: на війні загинув історик, журналіст Дмитро Рибаков

Дмитро Рибаков був кандидатом історичних наук, писав тексти на історичні теми.

Про загибель воїна повідомив режисер та військовослужбовець Олег Сенцов у Facebook.

"Війна продовжується та забирає кращих серед нас. Діма "Репортер" дивував всіх, спочатку своїм кругозором, знанням, а потім відвагою та мужністю. Ти ніколи не знаєш, як поведе себе людина в бою: хтось скисне, а хтось буде битися як лев. Він бився як лев, та загинув як герой. Друже, спочивай з миром! Далі доведеться працювати без тебе...", - написав Олег Сенцов.

Дмитро Рибаков до війни працював редактором і медіаконстультантом у виданнях Chas.News, Forbes Україна, LB, Українська правда.

Також Дмитро Рибаков був кандидатом історичних наук, часто писав тексти на історичні теми. Для "Історичної правди" Дмитро написав статтю "Чому і як треба переписувати історію України".

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро Рибаков встав на захист України у складі 47 Окремої Механізованої Бригади ЗСУ. 

 

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.