АНОНС: у Києві покажуть фільм-розслідування "Діти для Путіна"

Команда видання The Kyiv Independent презентує перший фільм-розслідування "Діти для Путіна" (Uprooted) про насильницьку депортацію дітей у Росію.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Авторами розслідування стали журналістка Олеся Біда та режисер Віталій Гавура.

У фільмі йдеться про механізм насильницької депортації українських дітей у Росію та на тимчасово окуповані території України. Під час зйомок цього епізоду команда опитала понад 40 людей із різних регіонів України та окупованих територій.

Стрічка розкаже історії дітей, яких депортували з Маріуполя, та розкриє подробиці про групу неповнолітніх, яких торік у травні вивезли до Росії й досі не повернули в Україну.

"На момент початку повномасштабного вторгнення в Маріуполі було майже 60 тисяч дітей. Ми не можемо, на жаль, підрахувати точну цифру. Але коли ми починали працювати над цим розслідуванням, я навіть уявити не могла реальні масштаби злочину", — зазначає керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent Євгенія Моторевська.

Прем'єра стрічки запланована на 18 липня на 19:00 у київському кінотеатрі "Жовтень". Після показу відбудеться обговорення з авторами фільму, правозахисниками, представниками правоохоронної системи та героями фільму.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.