АНОНС: у Києві покажуть фільм-розслідування "Діти для Путіна"

Команда видання The Kyiv Independent презентує перший фільм-розслідування "Діти для Путіна" (Uprooted) про насильницьку депортацію дітей у Росію.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Авторами розслідування стали журналістка Олеся Біда та режисер Віталій Гавура.

У фільмі йдеться про механізм насильницької депортації українських дітей у Росію та на тимчасово окуповані території України. Під час зйомок цього епізоду команда опитала понад 40 людей із різних регіонів України та окупованих територій.

Стрічка розкаже історії дітей, яких депортували з Маріуполя, та розкриє подробиці про групу неповнолітніх, яких торік у травні вивезли до Росії й досі не повернули в Україну.

"На момент початку повномасштабного вторгнення в Маріуполі було майже 60 тисяч дітей. Ми не можемо, на жаль, підрахувати точну цифру. Але коли ми починали працювати над цим розслідуванням, я навіть уявити не могла реальні масштаби злочину", — зазначає керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent Євгенія Моторевська.

Прем'єра стрічки запланована на 18 липня на 19:00 у київському кінотеатрі "Жовтень". Після показу відбудеться обговорення з авторами фільму, правозахисниками, представниками правоохоронної системи та героями фільму.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.