Ветеран ОУН Орест Васкул та лейтенант ЗСУ Денис Антіпов стали почесними громадянами Києва

Київська міська рада надала Денису Антіпову та Оресту Васкулу звання “Почесний громадянин міста Києва” (посмертно).

Про таке рішення, ухвалене 13 липня, повідомляє пресслужба фонду "Героїка".

Лейтенант Денис Антіпов був військовослужбовцем аеророзвідки 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, ветераном 81 оамбр, викладачем корейської мови, асистентом на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІ філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Випускник Київської школи економіки (KSE), громадський активіст, учасник мовного Майдану та Революції Гідності, засновник ветеранського бізнесу UA.GIFTS. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

11 травня 2022 року Денис Антіпов загинув у віці 32 роки у ході оборонного бою поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Орест Васкул – учасник збройного підпілля ОУН під час Другої Світової війни, пережив три арешти і 13 років радянських концентраційних таборів. Засновник і керівник Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА (1992-2021 рр.), член Головного проводу ОУН(б) (1995-2010 рр.), голова Теренового проводу ОУН (б) в Україні (1998-2005 рр.). Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня. Помер 8 червня 2021 року у віці 93 років.

Загалом на засіданні присвоїли звання "Почесний громадянин м. Києва" вісьмом особам. Ще шість, крім Антіпова й Васкула, – гендиректор Національної бібліотеки України для дітей Алла Гордієнко; диригент Герман Макаренко; хоровий диригент Євген Савчук; Герой України, композитор Євген Станкович; культуролог Максим Тимошенко; хірург Олександр Усенко.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.