Ветеран ОУН Орест Васкул та лейтенант ЗСУ Денис Антіпов стали почесними громадянами Києва

Київська міська рада надала Денису Антіпову та Оресту Васкулу звання “Почесний громадянин міста Києва” (посмертно).

Про таке рішення, ухвалене 13 липня, повідомляє пресслужба фонду "Героїка".

Лейтенант Денис Антіпов був військовослужбовцем аеророзвідки 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, ветераном 81 оамбр, викладачем корейської мови, асистентом на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІ філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Випускник Київської школи економіки (KSE), громадський активіст, учасник мовного Майдану та Революції Гідності, засновник ветеранського бізнесу UA.GIFTS. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

11 травня 2022 року Денис Антіпов загинув у віці 32 роки у ході оборонного бою поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Орест Васкул – учасник збройного підпілля ОУН під час Другої Світової війни, пережив три арешти і 13 років радянських концентраційних таборів. Засновник і керівник Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА (1992-2021 рр.), член Головного проводу ОУН(б) (1995-2010 рр.), голова Теренового проводу ОУН (б) в Україні (1998-2005 рр.). Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня. Помер 8 червня 2021 року у віці 93 років.

Загалом на засіданні присвоїли звання "Почесний громадянин м. Києва" вісьмом особам. Ще шість, крім Антіпова й Васкула, – гендиректор Національної бібліотеки України для дітей Алла Гордієнко; диригент Герман Макаренко; хоровий диригент Євген Савчук; Герой України, композитор Євген Станкович; культуролог Максим Тимошенко; хірург Олександр Усенко.

 

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.