СБУ не дає керівниці Музею Голодомору ознайомитися з матеріалами скандального дослідження

Служба безпеки України відмовляється надати нинішній керівниці Музею Голодомору Лесі Гасиджак доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження про нову кількість жертв голодомору 32-33 років.

Про це Леся Гасиджак розповіла в інтерв'ю УП.Культура.

Коли її призначили виконувачем обов'язків, першим ділом Гасиджак намагалася дізнатися в музейних науковців, як проводили обрахунки. "Всі кліпали очима і говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час", – сказала в.о. директорки музею.

Тож вона вирішила звернутися до СБУ з проханням надати доступ до матеріалів. "До СБУ я написала вже десь шість листів з проханням мати можливість ознайомитися з робочими матеріалами. Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила Гасиджак.

В останньому листі до СБУ вона вказала, "що матеріали з так званих експертиз оприлюднені у виданні, яке свого часу видав і поширював музей", тож знов попросила надати доступ. "Поки що відповіді на останній лист в СБУ нема. І подивитися, ознайомитися з матеріалами я не можу", – підсумувала керівниця Музею Голодомору.

У вересні 2021 року в Києві відбувся Міжнародний форум "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо", присвячений голодам, які організовувала радянська влада в Україні. Тут презентували дослідження з новою цифрою жертв голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Її представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко.

До форуму Стасюк і Герасименко видали матеріали сумнівного дослідження окремою книжкою. Вона мала назву "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань" і навіть додруковувалася у 2022-му. Втім, наразі жодного примірника цього видання в Музеї Голодомору немає, каже Гасиджак: "Все зачищено було".

Після презентації дослідження, базованого на сумнівних результатах, в наукових колах заговорили про недостовірність та фальсифікації. 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

У червні 2022 року МКІП звільнив директорку Олесю Стасюк, яка керувала музеєм з 2015-го. Її звинуватили у плагіаті та некомпетентності.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.