СБУ не дає керівниці Музею Голодомору ознайомитися з матеріалами скандального дослідження

Служба безпеки України відмовляється надати нинішній керівниці Музею Голодомору Лесі Гасиджак доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження про нову кількість жертв голодомору 32-33 років.

Про це Леся Гасиджак розповіла в інтерв'ю УП.Культура.

Коли її призначили виконувачем обов'язків, першим ділом Гасиджак намагалася дізнатися в музейних науковців, як проводили обрахунки. "Всі кліпали очима і говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час", – сказала в.о. директорки музею.

Тож вона вирішила звернутися до СБУ з проханням надати доступ до матеріалів. "До СБУ я написала вже десь шість листів з проханням мати можливість ознайомитися з робочими матеріалами. Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила Гасиджак.

В останньому листі до СБУ вона вказала, "що матеріали з так званих експертиз оприлюднені у виданні, яке свого часу видав і поширював музей", тож знов попросила надати доступ. "Поки що відповіді на останній лист в СБУ нема. І подивитися, ознайомитися з матеріалами я не можу", – підсумувала керівниця Музею Голодомору.

У вересні 2021 року в Києві відбувся Міжнародний форум "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо", присвячений голодам, які організовувала радянська влада в Україні. Тут презентували дослідження з новою цифрою жертв голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Її представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко.

До форуму Стасюк і Герасименко видали матеріали сумнівного дослідження окремою книжкою. Вона мала назву "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань" і навіть додруковувалася у 2022-му. Втім, наразі жодного примірника цього видання в Музеї Голодомору немає, каже Гасиджак: "Все зачищено було".

Після презентації дослідження, базованого на сумнівних результатах, в наукових колах заговорили про недостовірність та фальсифікації. 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

У червні 2022 року МКІП звільнив директорку Олесю Стасюк, яка керувала музеєм з 2015-го. Її звинуватили у плагіаті та некомпетентності.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.