СБУ не дає керівниці Музею Голодомору ознайомитися з матеріалами скандального дослідження

Служба безпеки України відмовляється надати нинішній керівниці Музею Голодомору Лесі Гасиджак доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження про нову кількість жертв голодомору 32-33 років.

Про це Леся Гасиджак розповіла в інтерв'ю УП.Культура.

Коли її призначили виконувачем обов'язків, першим ділом Гасиджак намагалася дізнатися в музейних науковців, як проводили обрахунки. "Всі кліпали очима і говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час", – сказала в.о. директорки музею.

Тож вона вирішила звернутися до СБУ з проханням надати доступ до матеріалів. "До СБУ я написала вже десь шість листів з проханням мати можливість ознайомитися з робочими матеріалами. Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила Гасиджак.

В останньому листі до СБУ вона вказала, "що матеріали з так званих експертиз оприлюднені у виданні, яке свого часу видав і поширював музей", тож знов попросила надати доступ. "Поки що відповіді на останній лист в СБУ нема. І подивитися, ознайомитися з матеріалами я не можу", – підсумувала керівниця Музею Голодомору.

У вересні 2021 року в Києві відбувся Міжнародний форум "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо", присвячений голодам, які організовувала радянська влада в Україні. Тут презентували дослідження з новою цифрою жертв голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Її представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко.

До форуму Стасюк і Герасименко видали матеріали сумнівного дослідження окремою книжкою. Вона мала назву "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань" і навіть додруковувалася у 2022-му. Втім, наразі жодного примірника цього видання в Музеї Голодомору немає, каже Гасиджак: "Все зачищено було".

Після презентації дослідження, базованого на сумнівних результатах, в наукових колах заговорили про недостовірність та фальсифікації. 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

У червні 2022 року МКІП звільнив директорку Олесю Стасюк, яка керувала музеєм з 2015-го. Її звинуватили у плагіаті та некомпетентності.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.