Спецпроект

До Музею Голодомору повернули відреставровану картину Віктора Цимбала «1933»

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала «1933» — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала "1933" — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору. Полотно вже повернули до фондів Національного музею Голодомору-геноциду.

Віктор Цимбал (1901–1968), відомий в Америці український художник, ветеран армії УНР написав цю картину в 1936 році. Вона вважається вершинним його мистецьким досягненням, а за версією деяких мистецтвознавців — першим в історії живопису масштабним відображенням геноциду української нації.

"Хотіла б щиро подякувати майстрам Національного науково-дослідного реставраційного центру України за якісну та оперативну роботу над полотном, яке, на нашу думку, має загальнонаціональне значення. Попри воєнні дії, нашим партнерам вдалося повернути цінним музейним експонатам майже ідеальний стан", — сказала зберігачка фондів Музею Голодомору Марина Принь.

Картина "1933" була написана і вперше публічно представлена в Аргентині. Вона вражала багатьох глядачів, а на одному з її показів прихильники комуністичної ідеології навіть зчинили бійку. Після переїзду родини художника до США у 1960-х роках Віктор Цимбал подарував полотно Українській вільній академії наук (УВАН).

Роботу неодноразово експонували на виставках у США. У 2020 році президент УВАН Альберт Кіпа від імені організації подарував її Національному музею Голодомору-геноциду. Наприкінці 2021 року музей передав картину на реставрацію.

Планується, що відреставрована картина В. Цимбала буде представлена у Музеї Голодомору відвідувачам у рамках заходів із вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Крім картини, реставратори також відновили два документи початку ХХ століття з фондів Музею.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".