Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

Уряд Хорватії сьогодні підтримав ініціативу парламенту визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, пише Nova.

"Ми підтримуємо ініціативу, висунуту партіями в хорватському парламенті", - заявив прем'єр-міністр Андрій Пленкович під час відкритої частини засідання уряду.

Статс-секретар Міністерства закордонних справ Хорватії Зденко Лучич заявив, що запропонованою декларацією парламент Хорватії позначає Голодомор, як насильницький голод, що був навмисно організований комуністичним сталінським режимом в Україні в період 1932-1933 років.

Лучич додав, що це злочин геноциду проти українського народу.

Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу. 13 червня Люксембург визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Відповідну резолюцію ухвалила Палата депутатів. 

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.