Парламент Люксембургу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Палата депутатів Люксембургу у вівторок ухвалила резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українсього народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Текст ухваленої резолюції про визнання Голодомору в Україні геноцидом на сайті парламенту Люксембургу наразі не наводиться.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав історичне рішення люксембурзьких депутатів.

"Цей крок вшановує мільйони жертв та відновлює історичну справедливість. Міжнародне визнання Голодомору геноцидом продовжує зростати", – написав він у Twitter.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти майже трьох десятків країн світу, зокрема і в Європі.

Протягом весни до такого кроку вдалися, серед іншого, нижня палата парламентів Бельгії, парламент Ісландії та верхня палата французького парламенту, а також парламент Словенії і Палата громад Британії.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.