В Одесі пошкоджені 25 пам’яток архітектури внаслідок ракетної атаки РФ

Серед пошкоджених пам'яток архітектури в Одесі будівлі XIX-XX сторіччя.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За попередніми даними, 25 пам'яток архітектури пошкоджені через нічну ракетну атаку Росії на Одесу, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його даними, :

  • будинок Чижевича
  • будинок Папудової
  • будинок Заблудовського
  • будинок Гагаріна
  • будинок Януша
  • будинок Жданової
  • будинок Рассель дель Турко
  • будинок Масса
  • особняк Манук-Бея
  • будинок Ковалевського
  • будинок Порро
  • будинок Машевського та інші

"Росіяни навмисно спрямували свої ракети на історичний центр Одеси, що перебуває під захистом ЮНЕСКО! Все, що змореною працею створювалося великими архітекторами, знищується зараз цинічними нелюдами", – написав він у телеграмі.

Вночі 23 липня Росія атакувала Одесу. Як повідомила місцева влада, внаслідок російської атаки одна людина загинула, 22 поранених, зруйновані 6 житлових будинків. Також пошкоджений найбільший православний храм Одеси – Спасо-Преображенський кафедральний собор, який розташований в центрі міста.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.