Кремль розіслав "методичку" до Дня Хрещення Русі

Російські державні та провладні ЗМІ отримали "методичку" з адміністрації президента РФ щодо того, щоб висвітлювати річницю Хрещення Русі 28 липня як початок становлення російської державності, тоді як Україна буде відзначати День української державності.

Про це інформує Українська правда з посиланнням на "Meduza".

У документі, з яким ознайомилася "Медуза", зазначено, що саме пропагандисти мають розповісти росіянам у своїх матеріалах до чергової річниці Хрещення Русі, що відзначається 28 липня.

У тексті зазначається, що цю подію слід називати "ключовим поворотом російської історії" та "точкою становлення державності" РФ. Пропагандисти мають наголосити, що саме "спільна віра" дозволила "східнослов'янським племенам" стати "єдиним народом".

Особлива увага у документі приділена "противникам Росії", які нібито боролися з православ'ям в Україні, Білорусі та Польщі. 

Про Польщу сказано: "Польські королі насаджували католицизм і уніатство на окупованих споконвічно російських територіях, щоб роздробити народ і підкорити його собі".

Раніше про територіальні претензії до Польщі заявив президент РФ Володимир Путін: "Саме завдяки Радянському Союзу, завдяки позиції Сталіна Польща отримала значні землі на Заході, землі Німеччини. Це саме так, західні території нинішньої Польщі – подарунок Сталіна полякам. Наші друзі у Варшаві забули про це? Ми нагадаємо". Про те, що СРСР разом із Німеччиною напав на Польщу у 1939 році, Путін промовчав.

Ще агресивніше у "методичці" йдеться про Україну. Її автори називають офіційний Київ "віровідступницьким режимом", який бореться проти Української православної церкви (Московського патріархату – ред.), щоб "знищити духовні зв'язки братніх народів". Про те, що після російського обстрілу в Одесі було знищено Спасо-Преображенський собор, у тексті Кремля згадок немає.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада встановила, що 28 липня в Україні відзначатимуть День української державності.

 

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.