У Києві розпочато демонтаж герба СРСР з монумента "Батьківщина-мати"

Відбувся перший етап демонтажу радянського герба з щита скульптури «Батьківщина—мати».

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Тризуб Батьківщини" набуває зримих форм! Сьогодні (30 липня) відбувся перший етап демонтажу радянського герба зі щита скульптури "Батьківщина-мати": перший фрагмент, "колосок" вагою майже 80 кілограмів, успішно відокремили та спустили на землю. З нетерпінням чекаємо продовження робіт!", - ідеться в повідомленні Музею.

Як повідомлялося, 13 липня ексміністр культури Олександр Ткаченко заявив, що герб СРСР на монументі "Батьківщина-мати" замінять на герб України до 24 серпня 2023 року. За його словами, вартість проєкту становитиме 28 млн грн донорських коштів. Також Ткаченко допустив проведення опитування щодо подальшої долі демонтованого з монумента "Батьківщина-мати" герба СРСР.

Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук повідомив про намір перейменувати монумент "Батьківщина-мати" на "Україна-мати" до 24 серпня.

85% опитаних у "Дії" віддали голос за заміну герба СРСР на герб України на монументі "Батьківщина-мати".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.