У Києві розпочато демонтаж герба СРСР з монумента "Батьківщина-мати"

Відбувся перший етап демонтажу радянського герба з щита скульптури «Батьківщина—мати».

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Тризуб Батьківщини" набуває зримих форм! Сьогодні (30 липня) відбувся перший етап демонтажу радянського герба зі щита скульптури "Батьківщина-мати": перший фрагмент, "колосок" вагою майже 80 кілограмів, успішно відокремили та спустили на землю. З нетерпінням чекаємо продовження робіт!", - ідеться в повідомленні Музею.

Як повідомлялося, 13 липня ексміністр культури Олександр Ткаченко заявив, що герб СРСР на монументі "Батьківщина-мати" замінять на герб України до 24 серпня 2023 року. За його словами, вартість проєкту становитиме 28 млн грн донорських коштів. Також Ткаченко допустив проведення опитування щодо подальшої долі демонтованого з монумента "Батьківщина-мати" герба СРСР.

Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук повідомив про намір перейменувати монумент "Батьківщина-мати" на "Україна-мати" до 24 серпня.

85% опитаних у "Дії" віддали голос за заміну герба СРСР на герб України на монументі "Батьківщина-мати".

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.