"Тіні забутих предків" покажуть на Венеційському кінофестивалі

У спеціальній ретроспективній програмі Венеційського кінофестивалю покажуть стрічку українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

Про це 27 липня у Facebook повідомив кінознавець, ексочільник "Довженко-Центру" Іван Козленко.

"Показ присвячено 100-літтю Сергія Параджанова. Вперше в історії українську кінокласику буде показано в офіційній ретроспективній програмі кінофестивалю класу "А"", — написав він.

Козленко зазначає, що "Тіні" у Венеції — це заслуга кінокритика Андрія Алферова, який провів переговори з керівництвом кінофестивалю. Та додає, що фестивалі класу "А" зазвичай показують світову класику в новореставрованих версіях: "У випадку України нова реставрація фільму з огляду на шкідницьку політику Держкіно України, на жаль, неможлива".

У Венеції покажуть реставрований фільм 2012 року, над яким працювали:

  • фотограф і оператор Олег Павлюченков;
  • керівник цифрової лабораторії "Довженко-Центру" Олександр Бертман (усунення цифрових дефектів, що утворились з часом);
  • Тетяна Деркач (технічний контроль і супровід цифрової корекції).

"Тіні забутих предків" (в міжнародному прокаті "Дикі коні вогню") — український радянський художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

У березні 1965-го фільм брав участь у кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Платі, за підсумками якого стрічку нагородили "Південним хрестом", а також призом ФІПРЕССІ за колір, світло та спецефекти.

А у 1966 році Параджанов отримав золоту медаль на кінофестивалі у Салоніках (Греція).

Венеційський міжнародний кінофестиваль — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований у 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні. Проводиться щорічно у вересні на острові Лідо.

У 2023 році кінофестиваль відбуватиметься з 30 серпня до 9 вересня. З програмою фестивалю можна ознайомитися за посиланням

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.