"Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла" нагородили премією Івана Франка

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла».

Про це йдеться на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Присудження Премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10-ти тисяч гривень присуджується у 4-х номінаціях. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм "Колапс: як українці зруйнували імперію зла".

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливлює подальше існування СРСР. Прем'єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного "Перший". Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу "Суспільне Культура" та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

Шляхом відкритого голосування комітет ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів "Дивниця". Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. 

У номінації "За кращий твір у радіомовній сфері" лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту "Леся Українка: 30 радіоісторій", присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. 

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію "Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння" (м.Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2021).

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.