"Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла" нагородили премією Івана Франка

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла».

Про це йдеться на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Присудження Премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10-ти тисяч гривень присуджується у 4-х номінаціях. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм "Колапс: як українці зруйнували імперію зла".

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливлює подальше існування СРСР. Прем'єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного "Перший". Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу "Суспільне Культура" та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

Шляхом відкритого голосування комітет ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів "Дивниця". Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. 

У номінації "За кращий твір у радіомовній сфері" лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту "Леся Українка: 30 радіоісторій", присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. 

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію "Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння" (м.Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2021).

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.