"Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла" нагородили премією Івана Франка

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла».

Про це йдеться на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Присудження Премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10-ти тисяч гривень присуджується у 4-х номінаціях. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм "Колапс: як українці зруйнували імперію зла".

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливлює подальше існування СРСР. Прем'єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного "Перший". Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу "Суспільне Культура" та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

Шляхом відкритого голосування комітет ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів "Дивниця". Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. 

У номінації "За кращий твір у радіомовній сфері" лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту "Леся Українка: 30 радіоісторій", присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. 

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію "Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння" (м.Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2021).

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.