Монумент «Батьківщина-мати» підсвітили кольорами прапора США

Вперше «Батьківщина-мати» засвітилася кольорами прапора іноземної держави – Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено з нагоди їхнього національного свята – Дня Незалежності.

Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 

"Вітаємо весь американський народ та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджит Брінк – справжнього друга нашого Музею. Прикметно, що в цей святковий день вона завітала до нас і стала учасницею відкриття експозиції, присвяченої партнерству двох держав.

Про подробиці виставкового проєкту ми розповімо згодом, а зараз пропонуємо побачити, як відбувалася наймасштабніша візуалізація американського прапора в Україні. Зі святом, Америко!", - йдеться у новині.

Підсвічування скульптури "Батьківщина-мати" в кольорах прапора України стало традицією Музею ще від 2014 року.

Навіть у найскладніші для країни часи – напередодні широкомасштабного вторгнення та з його початком – монумент тричі ставав синьо-жовтим. 4 лютого 2022 р. – як символ стійкості українців перед загрозою; 8 травня – до Дня пам'яті та примирення; 24 серпня – до Дня Незалежності України.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Автор монумента — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.