Маєток Гавсевича в Одесі під загрозою знищення

В Одесі будівельники частково зруйнували пам’ятку архітектури — маєток Гавсевича початку XX століття.

Про це інформує Укрінформ. 

За інформацією МКІП, юридична особа-власник будівлі не виконував охоронний договір, укладений у 2018 році з Департаментом культури Одеської обласної держадміністрації. У січні цього року сталося руйнування частини конструкцій, після чого між власником будівлі і Департаментом культури Одеси був погоджений план проведення протиаварійних робіт на зазначеній будівлі.

Під час будівельних робіт 30 червня маєток частково розібрали. Начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Олександр Авдєєв заявив, що ремонтні роботи у будівлі виконували з відхиленнями від документації, яку погодили в ОВА. Зокрема, демонтували частину огороджувальних та опорних конструкцій, перекриття другого та третього поверхів східної частини будівлі, а також покрівлю.

Власнику надійшло розпорядження від Департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації терміново припинити будь-які роботи на об'єкті, а також надати пояснення щодо проведення робіт, які не відповідають погодженій науково-проєктній документації.

Органи прокуратури зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження щодо умисного пошкодження/руйнування пам'ятки.

Маєток Гавсевича - памʼятка культурної спадщини, споруджена у 1903 році для директора одеського приватного ломбарду Антона Гавсевича. Архітектор — Самуїл Гальперсон. З 1938 року тут діяв технікум радянської торгівлі. Пологовий будинок почав працювати на початку 1960-х.

Будівля розташована на території центрального історичного ареалу і незабаром буде в межах буферної зони історичного центру Одеси, внесеного до ЮНЕСКО.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.