На Закарпатті реставрують готичну Шандрівську дерев'яну церкву

Команда львівських реставраторів у рамках ґрантового проєкту розпочала реставрацію унікальної готичної дерев'яної церкви св. Параскеви у селі Олександрівка (Шандрово) на Закарпатті.

Про це у Фейсбуці повідомила громадська організація "KARP Restorer", що спеціалізується на художній реставрації.

"Наша команда спільно з фахівцями науково-дослідної частини Львівської національної академії мистецтв розробила проєкт невідкладних протиаварійних робіт, які включатимуть захист даху гідрофобною плівкою для припинення затікання води у середину обʼєкта", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, після цього будуть проведені протиаварійні закріплення стінопису та малярства іконостасу.

Це дозволить призупинити руйнування обʼєкта і продовжити подальші дослідження для розроблення проєкту консервації в цілісності. Наразі об'єкт знаходиться в критичному стані.

Як повідомляється, проєкт реалізується за фінансування ALIPH Foundation.

Церква св. Параскеви Пʼятниці у селі Олександрівка, що на Хустщині належить до нечисленної у Центрально-Східній Європі збереженої групи церков мармароської готики та є одним з кращих зразків сакральної архітектури.

Деревʼяні стіни храму суцільно вкриті розписами, виконаними у 1779 році Стефаном Теребельським. Також яскравим прикладом місцевої школи малярства і різьби XVIII ст. є різьблений іконостас.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.