На Закарпатті реставрують готичну Шандрівську дерев'яну церкву

Команда львівських реставраторів у рамках ґрантового проєкту розпочала реставрацію унікальної готичної дерев'яної церкви св. Параскеви у селі Олександрівка (Шандрово) на Закарпатті.

Про це у Фейсбуці повідомила громадська організація "KARP Restorer", що спеціалізується на художній реставрації.

"Наша команда спільно з фахівцями науково-дослідної частини Львівської національної академії мистецтв розробила проєкт невідкладних протиаварійних робіт, які включатимуть захист даху гідрофобною плівкою для припинення затікання води у середину обʼєкта", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, після цього будуть проведені протиаварійні закріплення стінопису та малярства іконостасу.

Це дозволить призупинити руйнування обʼєкта і продовжити подальші дослідження для розроблення проєкту консервації в цілісності. Наразі об'єкт знаходиться в критичному стані.

Як повідомляється, проєкт реалізується за фінансування ALIPH Foundation.

Церква св. Параскеви Пʼятниці у селі Олександрівка, що на Хустщині належить до нечисленної у Центрально-Східній Європі збереженої групи церков мармароської готики та є одним з кращих зразків сакральної архітектури.

Деревʼяні стіни храму суцільно вкриті розписами, виконаними у 1779 році Стефаном Теребельським. Також яскравим прикладом місцевої школи малярства і різьби XVIII ст. є різьблений іконостас.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.