На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття

Під час окупації Ізюма співробітникам місцевого краєзнавчого музею вдалося врятувати Євангеліє, якому понад 300 років

Про це інформує Харківська обласна адміністрація.

Наразі фахівці Харківського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України почали працювати над відновленням унікальної пам'ятки періоду українського бароко.

Як розповіли в Департаменті культури і туризму ХОВА, краєзнавчий музей в Ізюмі значно постраждав від ворожих обстрілів. У ньому вибиті вікна, пошкоджений дах, відсутнє світло та опалення.

"Внаслідок російської агресії було пошкоджено будівлю музею, що створило несприятливі умови для паперового блоку цінної пам'ятки. Після деокупації Ізюма Євангеліє було перевезено у більш сприятливі умови. Тому ухвалили рішення провести термінові консерваційно-реставраційні заходи, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися в книжковому блоці", – повідомили в департаменті.

Ще під час Другої світової війни це Євангеліє також переховували співробітники музею, закопавши в землі. А вже під час повномасшабного вторгнення рф його сховали в самій будівлі музею.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".