На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття

Під час окупації Ізюма співробітникам місцевого краєзнавчого музею вдалося врятувати Євангеліє, якому понад 300 років

Про це інформує Харківська обласна адміністрація.

Наразі фахівці Харківського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України почали працювати над відновленням унікальної пам'ятки періоду українського бароко.

Як розповіли в Департаменті культури і туризму ХОВА, краєзнавчий музей в Ізюмі значно постраждав від ворожих обстрілів. У ньому вибиті вікна, пошкоджений дах, відсутнє світло та опалення.

"Внаслідок російської агресії було пошкоджено будівлю музею, що створило несприятливі умови для паперового блоку цінної пам'ятки. Після деокупації Ізюма Євангеліє було перевезено у більш сприятливі умови. Тому ухвалили рішення провести термінові консерваційно-реставраційні заходи, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися в книжковому блоці", – повідомили в департаменті.

Ще під час Другої світової війни це Євангеліє також переховували співробітники музею, закопавши в землі. А вже під час повномасшабного вторгнення рф його сховали в самій будівлі музею.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.