В Росії відкрили пам'ятник Сталіну

Монумент встановили на приватній території заводу "Мікрон" у місті Великі Луки.

Про це пише телеграм-канал Sota.

Організатором виступив фонд "Російський витязь", який раніше пропонував перейменувати Волгоград на Сталінград.

На церемонію відкриття прийшли понад сотню людей. Серед них політик Сергій Бабурін, телеведуча Марія Шукшина та представники православної церкви, які освятили пам'ятник.

Отець Антоній, який проводив обряд освячення, визнав, що в роки правління Сталіна було вбито велику кількість священників. Зате, за словами Антонія, "завдяки цьому ми маємо безліч новомучеників". Марія Шукшина у своєму виступі назвала Сталіна "богоданим вождем".

У промовах на відкритті пам'ятника кілька разів звучали порівняння Великої Вітчизняної війни із нинішньою війною в Україні. "Як солдату, удостоєному звання героя СРСР за дії при визволенні Запоріжжя у 1943 році, мені гірко, що нині в тих краях знову йде битва проти нацизму", – написав сторічний ветеран ВВВ Борис Кравцов у зверненні, яке зачитав політик Сергій Бабурін.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.