Кремль розіслав "методичку" до Дня Хрещення Русі

Російські державні та провладні ЗМІ отримали "методичку" з адміністрації президента РФ щодо того, щоб висвітлювати річницю Хрещення Русі 28 липня як початок становлення російської державності, тоді як Україна буде відзначати День української державності.

Про це інформує Українська правда з посиланнням на "Meduza".

У документі, з яким ознайомилася "Медуза", зазначено, що саме пропагандисти мають розповісти росіянам у своїх матеріалах до чергової річниці Хрещення Русі, що відзначається 28 липня.

У тексті зазначається, що цю подію слід називати "ключовим поворотом російської історії" та "точкою становлення державності" РФ. Пропагандисти мають наголосити, що саме "спільна віра" дозволила "східнослов'янським племенам" стати "єдиним народом".

Особлива увага у документі приділена "противникам Росії", які нібито боролися з православ'ям в Україні, Білорусі та Польщі. 

Про Польщу сказано: "Польські королі насаджували католицизм і уніатство на окупованих споконвічно російських територіях, щоб роздробити народ і підкорити його собі".

Раніше про територіальні претензії до Польщі заявив президент РФ Володимир Путін: "Саме завдяки Радянському Союзу, завдяки позиції Сталіна Польща отримала значні землі на Заході, землі Німеччини. Це саме так, західні території нинішньої Польщі – подарунок Сталіна полякам. Наші друзі у Варшаві забули про це? Ми нагадаємо". Про те, що СРСР разом із Німеччиною напав на Польщу у 1939 році, Путін промовчав.

Ще агресивніше у "методичці" йдеться про Україну. Її автори називають офіційний Київ "віровідступницьким режимом", який бореться проти Української православної церкви (Московського патріархату – ред.), щоб "знищити духовні зв'язки братніх народів". Про те, що після російського обстрілу в Одесі було знищено Спасо-Преображенський собор, у тексті Кремля згадок немає.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада встановила, що 28 липня в Україні відзначатимуть День української державності.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.