У Харкові перейменують низку вулиць на честь загиблих захисників України та видатних українських діячів

У Харкові на громадське обговорення винесли перейменування вулиць Оренбурзька, Целіноградська, Халтуріна, Маяковського, а також провулку Петрашевського.

Про це повідомили у пресслужбі Харківської міськради.

У Харкові пропонують перейменувати низку вулиць на честь загиблих захисників України, а саме: вул. Оренбурзьку назвати на честь братів Гипиків (Ярослав та Богдан Гипики загинули під час оборони Маріуполя), вул. Цілиноградську – на честь добровольця окремого батальйону "Карпатська Січ" Мирослава Мисли (загинув поблизу селища Кримське на Луганщині). 

"Відтепер харківці знов можуть призначати побачення на розі Дівочої та Чорноглазівської. І засватати кралю на Гончарівській. Топонімічна комісія схвалила повернення історичних назв вулицям Харкова. Вшанувала у назвах новітніх Українських Героїв і видатних харківців минулого. Сподіваюся, найближча сесія міської ради підтримає проект", - написала депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова.

Також пропонується перейменувати кілька топонімів на честь видатних українських діячів, зокрема, пров. Петрашевського назвати на честь фундатора української військової авіації, хіміка-винахідника Петра Франка (сина письменника Івана Франка), пров. Халтуріна – на честь фізика-теоретика, академіка Ісака Померанчука (співпрацював з О. І. Ахієзером та Л. Д. Ландау), а вул. Маяковського – на честь українського письменника, одного з основоположників пореволюційної української прози Миколи Хвильового.

Детальніше ознайомитися з пропозиціями щодо перейменування та долучитися до обговорення можна за посиланням

Також подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа у мерію за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-73-69. Пропозиції приймають до 17 серпня включно.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.