У Харкові на станції метро "Армійська" замінили золоті зірки на герби України та Харкова

На станції Холодногірсько-Заводської гілки метрополітену "Армійська" почали замінювати декоративні зірки. На стінах станції замість зірок будуть герби Харкова та України.

Про це повідомляє Суспільне.

У ніч на 2 серпня у Харківському метро на станції Холодногірсько-Заводської гілки метрополітену "Армійська" замінили золоті зірки на герби України та Харкова.

У Харкові рушив процес очищення міського простору від радянської символіки, в тому числі у метрополітені, проте у підземці досі залишаються елементи оздоблення, які, згідно із законодавством, потрібно прибрати, розповіла керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної памʼяті Марія Тахтаулова.

"Залишаються окремі елементи на станції метро "Київська", наприклад. Також зміни мають відбутися на станції "Пушкінська": це цілісний архітектурний ансамбль, з естетично точки зору вона є красивою станцією метро. Питання полягає в тому, щоб зробити це грамотно і зберегти аутентичність, яка там є, але не порушувати законодавство", — розповідає історикиня.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.