У Харкові на станції метро "Армійська" замінили золоті зірки на герби України та Харкова

На станції Холодногірсько-Заводської гілки метрополітену "Армійська" почали замінювати декоративні зірки. На стінах станції замість зірок будуть герби Харкова та України.

Про це повідомляє Суспільне.

У ніч на 2 серпня у Харківському метро на станції Холодногірсько-Заводської гілки метрополітену "Армійська" замінили золоті зірки на герби України та Харкова.

У Харкові рушив процес очищення міського простору від радянської символіки, в тому числі у метрополітені, проте у підземці досі залишаються елементи оздоблення, які, згідно із законодавством, потрібно прибрати, розповіла керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної памʼяті Марія Тахтаулова.

"Залишаються окремі елементи на станції метро "Київська", наприклад. Також зміни мають відбутися на станції "Пушкінська": це цілісний архітектурний ансамбль, з естетично точки зору вона є красивою станцією метро. Питання полягає в тому, щоб зробити це грамотно і зберегти аутентичність, яка там є, але не порушувати законодавство", — розповідає історикиня.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.