У Харкові перейменували низку вулиць на честь загиблих українських героїв

Харківська міська рада 13 червня перейменувала низку вулиць, пов’язаних із країною-агресором Росією і СРСР, на честь загиблих захисників України.

Про це  повідомив у Telegram міський голова Ігор Терехов.

Три вулиці та безіменний сквер у Харкові перейменували на честь загиблих захисників України:

  • вулиця Плеханівська — вулиця Георгія Тарасенка (лідер добровольчого формування Фрайкор);
  • вулиця Державінська — вулиця Дмитра Коцюбайла (командир батальйону Вовки Да Вінчі);
  • вулиця Броненосця Потьомкіна — вулиця Олега Громадського (комбат і нацгвардієць, полковник);
  • безіменний сквер на вулиці Конторській — сквер імені Владислави Черних (бойова медикиня підрозділу Хартія).

"Ці герої загинули за всіх нас. За свободу Харкова. За незалежність України. І вони гідні того, щоб бути увічненими в пам'яті людей назавжди", — написав Терехов.

Парк Горького тепер буде офіційно називатися Центральним парком культури і відпочинку — як заявив мер, "ця назва давно прижилася серед харків'ян".

Терехов уточнив, що харків'янам, які живуть на вулицях із новими назвами, не потрібно змінювати прописку і документи про право власності.

"Усі топонімічні рішення щодо перейменування вулиць і скверів ухвалені депутатами міської ради одноголосно. Подальша робота в цьому напрямку триває", — додав він.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.