У Колодяжному на Волині віднайшли артефакти родинної садиби Косачів

Про це повідомила літературознавиця, дослідниця біографії Лесі Українки Тамара Скрипка.

"Віднайти оригінальні меморії родини Косачів через століття тотальних руйнувань навіть фундаментів їхніх маєтків, здавалося б, неможливо. Зрештою, пошукові роботи у селі Колодяжному за ініціативи музейних працівників ніколи й не проводилися", - зазначила Тамара Скрипка.

Косачівська садиба у Колодяжному, як і всі тогочасні маєтки, будувався за принципом головного двору (житлові будинки, фліґелі, садки і парк) і чорного, тобто господарського, який був через дорогу від головної забудови. Ще за перших совєтів залишки Косачівського господарського двору зрівняли із землею.

Після Другоі світової війни тут були поля колгоспу імені Леніна (згодом ім. Лесі Українки). Землю, де знаходився й Косачівський житловий будинок для прислуги, а також – кухня, комори, пральня, душ, отримав під забудову колодяженець Петро Оксенюк. У 1956 році дім було зведено і родина оселилася у ньому.

Згодом дочка Петра Галина одружилася з Петром Рибачуком й подружжя побудувало свій дім поруч з батьківським. Під час газифікації села на поч. 2000-х рр. господарі копали рівчак для прокладення труб і несподівано відкопали інші труби – каналізаційні (можливо, водопровідні), Косачівського службового дому. По довжині цих труб можемо судити, що цей будинок стояв саме на місці теперішнього дому Рибачуків.

"Ще одна несподіванка чекала господарів при прокладанні каналізаціі з південної сторони дому. Прокопавши кілька метрів рівчака, вони виявили стару каналізаційну яму розміром 200 см на 400 см, яку й використали для своїх потреб. Ці деталі дозволяють уточнити місцезнаходження будинку, дах якого проглядається на кількох світлинах, і уявити деталі культури побуту родини Косачів", - розповіла Тамара Скрипнка.

Частина труби, прокладеної до службового будинку на чорному дворі маєтку Косачів, довжиною 112 см, діаметром 14 см, товщиною 2 см, вагою 17 кг; матеріал: обпалена і глазурована глина.