Під час розкопок у Володимирі на Волині знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки під час розкопок в історичній частині Володимира знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття.

Про це повідомили у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

На одній із ділянок древнього міста студенти виявили залишки споруди, яка може бути міським магістратом, будинком міського урядника, міського голови, або людини, яка мала стосунок до міського управління.

"Ми відкрили цікаву споруду XVI століття із завалом кахляної печі, з титулатурою міського герба. Зараз ми проводимо дослідження, щоб забезпечити технологічну можливість виконання проєкту з реконструкції міських мереж і дослідити ту спадщину, що потрапляє в зону ризику під час будівельних та монтажних робіт", - розповів Віктор Баюк, викладач кафедри історії України та археології, представник і наукий співробітник Охоронної археологічної служби України.

Водночас студент Данило Кононець, який був одним із тих, хто відкопав цінну знахідку зазначив, що коли він з колегами пошарово досліджували ділянку, то натрапили на глиняний фрагмент, який згодом виявився кахельною піччю.

"Коли ми знімали шарами ґрунт, почали знаходити кахлі, але вони були простими й одноманітними. Вже потім ми дістали цікавіші фрагменти, товстіші та фігурні. Ми обережно спробували скласти фрагменти і в нас вийшов стилізований герб Володимира", - пригадав четвертокурсник.

Віктор Баюк наголосив, що герб Володимира – найдавніший міський герб в Україні, він засвідчений в 1324 році на листі міста Володимира до німецького міста Штральзунда.   

Археолог пояснив, що знайдена корона кахельної печі є похідною від давньоруського герба, який зараз є офіційним міським гербом міста і датується 16-17 століттям.

"Це середина між давньоруським гербом 12 століття, сучасним гербом Володимира. Знайдена стилізація відноситься орієнтовно до 16-17 століття, оскільки Юрій Змієборець – латах. Тут доповнилося, адже у давньоруський період не було обладунків, їх не можна було виготовити технологічно. На час розвиненого Середньовіччя Юрій Змієборець був показаний сучасником", - уточнив Віктор Баюк.

Крім того, він додав, що унікальна знахідка тотожна із гербом 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого та їхнім нарукавним знаком і прапором.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.