Під час розкопок у Володимирі на Волині знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки під час розкопок в історичній частині Володимира знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття.

Про це повідомили у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

На одній із ділянок древнього міста студенти виявили залишки споруди, яка може бути міським магістратом, будинком міського урядника, міського голови, або людини, яка мала стосунок до міського управління.

"Ми відкрили цікаву споруду XVI століття із завалом кахляної печі, з титулатурою міського герба. Зараз ми проводимо дослідження, щоб забезпечити технологічну можливість виконання проєкту з реконструкції міських мереж і дослідити ту спадщину, що потрапляє в зону ризику під час будівельних та монтажних робіт", - розповів Віктор Баюк, викладач кафедри історії України та археології, представник і наукий співробітник Охоронної археологічної служби України.

Водночас студент Данило Кононець, який був одним із тих, хто відкопав цінну знахідку зазначив, що коли він з колегами пошарово досліджували ділянку, то натрапили на глиняний фрагмент, який згодом виявився кахельною піччю.

"Коли ми знімали шарами ґрунт, почали знаходити кахлі, але вони були простими й одноманітними. Вже потім ми дістали цікавіші фрагменти, товстіші та фігурні. Ми обережно спробували скласти фрагменти і в нас вийшов стилізований герб Володимира", - пригадав четвертокурсник.

Віктор Баюк наголосив, що герб Володимира – найдавніший міський герб в Україні, він засвідчений в 1324 році на листі міста Володимира до німецького міста Штральзунда.   

Археолог пояснив, що знайдена корона кахельної печі є похідною від давньоруського герба, який зараз є офіційним міським гербом міста і датується 16-17 століттям.

"Це середина між давньоруським гербом 12 століття, сучасним гербом Володимира. Знайдена стилізація відноситься орієнтовно до 16-17 століття, оскільки Юрій Змієборець – латах. Тут доповнилося, адже у давньоруський період не було обладунків, їх не можна було виготовити технологічно. На час розвиненого Середньовіччя Юрій Змієборець був показаний сучасником", - уточнив Віктор Баюк.

Крім того, він додав, що унікальна знахідка тотожна із гербом 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого та їхнім нарукавним знаком і прапором.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.