Під час розкопок у Володимирі на Волині знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки під час розкопок в історичній частині Володимира знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття.

Про це повідомили у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

На одній із ділянок древнього міста студенти виявили залишки споруди, яка може бути міським магістратом, будинком міського урядника, міського голови, або людини, яка мала стосунок до міського управління.

"Ми відкрили цікаву споруду XVI століття із завалом кахляної печі, з титулатурою міського герба. Зараз ми проводимо дослідження, щоб забезпечити технологічну можливість виконання проєкту з реконструкції міських мереж і дослідити ту спадщину, що потрапляє в зону ризику під час будівельних та монтажних робіт", - розповів Віктор Баюк, викладач кафедри історії України та археології, представник і наукий співробітник Охоронної археологічної служби України.

Водночас студент Данило Кононець, який був одним із тих, хто відкопав цінну знахідку зазначив, що коли він з колегами пошарово досліджували ділянку, то натрапили на глиняний фрагмент, який згодом виявився кахельною піччю.

"Коли ми знімали шарами ґрунт, почали знаходити кахлі, але вони були простими й одноманітними. Вже потім ми дістали цікавіші фрагменти, товстіші та фігурні. Ми обережно спробували скласти фрагменти і в нас вийшов стилізований герб Володимира", - пригадав четвертокурсник.

Віктор Баюк наголосив, що герб Володимира – найдавніший міський герб в Україні, він засвідчений в 1324 році на листі міста Володимира до німецького міста Штральзунда.   

Археолог пояснив, що знайдена корона кахельної печі є похідною від давньоруського герба, який зараз є офіційним міським гербом міста і датується 16-17 століттям.

"Це середина між давньоруським гербом 12 століття, сучасним гербом Володимира. Знайдена стилізація відноситься орієнтовно до 16-17 століття, оскільки Юрій Змієборець – латах. Тут доповнилося, адже у давньоруський період не було обладунків, їх не можна було виготовити технологічно. На час розвиненого Середньовіччя Юрій Змієборець був показаний сучасником", - уточнив Віктор Баюк.

Крім того, він додав, що унікальна знахідка тотожна із гербом 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого та їхнім нарукавним знаком і прапором.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".