Під час розкопок у Володимирі на Волині знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки під час розкопок в історичній частині Володимира знайшли стилізований герб міста XVI-XVII століття.

Про це повідомили у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

На одній із ділянок древнього міста студенти виявили залишки споруди, яка може бути міським магістратом, будинком міського урядника, міського голови, або людини, яка мала стосунок до міського управління.

"Ми відкрили цікаву споруду XVI століття із завалом кахляної печі, з титулатурою міського герба. Зараз ми проводимо дослідження, щоб забезпечити технологічну можливість виконання проєкту з реконструкції міських мереж і дослідити ту спадщину, що потрапляє в зону ризику під час будівельних та монтажних робіт", - розповів Віктор Баюк, викладач кафедри історії України та археології, представник і наукий співробітник Охоронної археологічної служби України.

Водночас студент Данило Кононець, який був одним із тих, хто відкопав цінну знахідку зазначив, що коли він з колегами пошарово досліджували ділянку, то натрапили на глиняний фрагмент, який згодом виявився кахельною піччю.

"Коли ми знімали шарами ґрунт, почали знаходити кахлі, але вони були простими й одноманітними. Вже потім ми дістали цікавіші фрагменти, товстіші та фігурні. Ми обережно спробували скласти фрагменти і в нас вийшов стилізований герб Володимира", - пригадав четвертокурсник.

Віктор Баюк наголосив, що герб Володимира – найдавніший міський герб в Україні, він засвідчений в 1324 році на листі міста Володимира до німецького міста Штральзунда.   

Археолог пояснив, що знайдена корона кахельної печі є похідною від давньоруського герба, який зараз є офіційним міським гербом міста і датується 16-17 століттям.

"Це середина між давньоруським гербом 12 століття, сучасним гербом Володимира. Знайдена стилізація відноситься орієнтовно до 16-17 століття, оскільки Юрій Змієборець – латах. Тут доповнилося, адже у давньоруський період не було обладунків, їх не можна було виготовити технологічно. На час розвиненого Середньовіччя Юрій Змієборець був показаний сучасником", - уточнив Віктор Баюк.

Крім того, він додав, що унікальна знахідка тотожна із гербом 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого та їхнім нарукавним знаком і прапором.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.