На Сколівщині віднайшли могилу вояка УПА

Справжнє ім'я героя - Петро Корчинський.

Про це сповістив письменник Василь Шкляр.

Петро Корчинський став одним із героїв роману Василя Шкляра "Троща" 

"І ось після кількарічних пошуків могилу повстанця Стрийка знайдено! Це на Сколівщині на горі Обіч недалеко від села Корчин", - зазначив письменник. 

Петро Корчинський належав до боївки, яка охороняла славнозвісний ГОСП - Головний осередок пропаганди ОУН-УПА, в якому працювали Полтава, Горновий, письменниця Богдана Світлик (Марія Дмитренко) і куди 1947року приїздив на нараду сам Роман Шухевич.

"Дякую пошуковій групі "Роберт", дякую моєму давньому другові Богдан Сидорак за невсипущу працю зі збереження пам'яті про наших героїв", - написав Василь Шкляр.

 
Теми

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.