Польща проведе ексгумації польських жертв на території України

Прем’єр Польщі в розмові із Зеленським порушив питання ексгумацій, отримав "позитивну" відповідь.

Про це Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький розповів в етері телеканалу Polsat, повідомляє "Європейська правда".

"Ми говорили про ексгумації (польських жертв Української повстанської армії – ред.). Ми вимагаємо права провести їх якнайшвидше, хочемо, щоб це відбулося ще в травні-червні. Сподіваюся, що цього разу українська сторона дотримає свого слова", – сказав він, додавши, що президент України "позитивно" відреагував на ці запити.

Питання відновлення пошуково-ексгумаційних робіт тривалий час було серед проблемних у польсько-українських відносинах.

У 2019 році президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену попередньою українською владою заборону на ексгумації та пошуки останків польських жертв на території України, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.

Перші пошукові роботи у Львові відновили у листопаді 2019 року. Українська сторона видавання наступних дозволів обумовила відновленням сплюндрованої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Нагадаємо, що Польща неодноразово порушувала свої зобов'язання щодо відновлення українських місць пам'яті, які зазнали вандалізму. Так, меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році. Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року. Але досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.