З'явився новий сайт про історію України Histogram

Histogram – проєкт Ігоря Полуектова, присвячений заповненню прогалин в історії України.

Про це повідомив автор проєкту Ігор Полуектов.
Ігор Полуектов - історик-ентузіаст, який досліджує зарубіжні архіви та відшукує досі невідомі факти з історії України. До Дня Незалежності України разом із SAPHIRA Agency він створив сайт, де публікуватиме свої відкриття для широкої публіки. 

Перше, що ви бачите на сайті — це інтерактивний часоплин з усіма відомими подіями та прогалинами в історії України: від появи перших людей і до сьогодні. Але головне, що цей часоплин не статичний – він живе і видозмінюється з кожною новою історичною знахідкою.

До 24 серпня Histogram створив спецпроєкт "Герої про героїв": сучасні герої та героїні (військовослужбовці, медики, волонтери) розповідають нові та маловідомі факти про героїв минулого. На сайті опубліковано шість аудіофрагментів, записаних українськими військовими. Вони зачитують уривки зі статей ініціативи та закликають ознайомитися з повним текстом. Наприклад, молодший сержант Віктор Пекар записав розповідь про битву під Оршею 1514 року, а молодший сержант Євген Белогуров — про висвітлення Івана Мазепи у французькій газеті "Gazette" початку XVIII сторіччя.

До Histogram може доєднатися кожен, скориставшись спеціальною функцією на сайті. Ініціатива прагне, аби писання історії було справою кожного українця, а не лише академічних істориків.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.