АНОНС: у Полтаві проведуть Краєзнавчий артвікенд

2 вересня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського запрошує на Краєзнавчий артвікенд

Краєзнавчий артвікенд присвячено 120-річчю Українського модерну — стилю, який означив період відродження української культури. Його спадщиною є видатні твори архітектури, монументально-декоративного мистецтва, графіки, живопису, кераміки, ткацтва.

Саме в Полтаві 1903 року Василь Кричевський представив проєкт будівлі земства, з якого й розпочався цей стиль. Незабаром відбулося й відкриття пам'ятника Івану Котляревському, де зібрався весь цвіт української інтелігенції.

120 років потому, Україна бореться за свою Незалежність і територіальну цілісність під знаком Тризуба, створеного на основі ще одного видатного твору Українського модерну — герба УНР авторства Василя Кричевського. Нині ми знову шукаємо актуальні й ефектні форми для репрезентації власної культури. Досвід творців Українського модерну і тут стає в нагоді.

Фестиваль відбудеться 2 вересня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з 12:00 до 20:00.

На відвідувачів чекатимуть цікава лекційна програма та виставки. О 12:30 відбудеться лекція видавця Олександра Савчука "Василь Кричевський: шкіци незалежності". О 14:10 запланована лекція літературознавиці Ярини Цимбал "Василь Кричевський у колі літературної богеми".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.