На війні загинув екснардеп Сергій Слабенко

4 серпня на війні з російськими окупантами загинув колишній народний депутат України, ексдепутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко.

Про це повідомляє ТРК "Аверс".

Сергій Слабенко загинув під час боїв на Запорізькому напрямку. Тіло загиблого повернуть додому 7 серпня. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Сергій Слабенко народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. У червні 1982 року закінчив ЗОШ № 5, у липні 1983-го – Луцьке ТУ № 1. З серпня 1984 року по липень 1988 року навчався у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі за спеціальністю "військово-політична авіація". Кваліфікація – "вчитель історії та суспільствознавства".

З вересня 1992-го по липень 1993 року – Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва міста Києва. З листопада 1999 по липень 2002 року – МАУП (місто Київ). Спеціальність – правознавство, кваліфікація – юрист.

Травень 2002-го – травень 2006 року – народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховна Рада України 4-го скликання.

З травня 2006 року – депутат Волинської обласної ради 5-го скликання. У жовтні 2010 року обраний депутатом Волинської обласної ради за списком партії "Наша Україна". Був керівником фракції "Наша Україна" у Волиньраді, членом постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Був членом політичної партії "Наша Україна".

З 2015-го по 2020 рік – депутат Волинської облради від ВО "Батьківщина". Член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.