ЮНЕСКО оприлюднило список постраждалих обʼєктів в Україні внаслідок війни

В ЮНЕСКО оприлюднили звіт, у якому підтвердити пошкодження в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії 274 культурних об’єктів.

Про це повідомили на сайті організації, пише Суспільне.

"Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об'єктів — 117 релігійних об'єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам'ятників, 12 бібліотек, 1 архів", — йдеться у повідомленні.

В ЮНЕСКО наголосили, що проводять попередню оцінку шкоди культурним цінностям шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.

У організації також розробляють механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включно з аналізом супутникових знімків.

У звіті організація наводить дані за регіонами, в яких зафіксовані пошкодження культурних об'єктів унаслідок розв'язаної Росією повномасштабної війни в Україні.

Найбільше таких об'єктів, за даними ЮНЕСКО, постраждало в Донецькій (78), Харківській (55), Київській (38), Луганській (33) та Чернігівській областях (17). Також пошкодження зафіксували в Запорізькій та Сумській областях — по 12 об'єктів, в Одеській та Миколаївській — по 8, Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).

У відомстві додають, що нині майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей перебувають у тимчасовій окупації, що ускладнює обрахунок точної кількості об'єктів, які постраждали під час бойових дій і окупації.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".