ЮНЕСКО оприлюднило список постраждалих обʼєктів в Україні внаслідок війни

В ЮНЕСКО оприлюднили звіт, у якому підтвердити пошкодження в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії 274 культурних об’єктів.

Про це повідомили на сайті організації, пише Суспільне.

"Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об'єктів — 117 релігійних об'єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам'ятників, 12 бібліотек, 1 архів", — йдеться у повідомленні.

В ЮНЕСКО наголосили, що проводять попередню оцінку шкоди культурним цінностям шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.

У організації також розробляють механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включно з аналізом супутникових знімків.

У звіті організація наводить дані за регіонами, в яких зафіксовані пошкодження культурних об'єктів унаслідок розв'язаної Росією повномасштабної війни в Україні.

Найбільше таких об'єктів, за даними ЮНЕСКО, постраждало в Донецькій (78), Харківській (55), Київській (38), Луганській (33) та Чернігівській областях (17). Також пошкодження зафіксували в Запорізькій та Сумській областях — по 12 об'єктів, в Одеській та Миколаївській — по 8, Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).

У відомстві додають, що нині майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей перебувають у тимчасовій окупації, що ускладнює обрахунок точної кількості об'єктів, які постраждали під час бойових дій і окупації.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.