АНОНС: Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю

3 серпня у Львові в Центрі міської історії відбудеться дискусія "Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю".

Про це інформує Центр міської історії. 

Причинком до дискусії стане колективна монографія "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації" під науковою редакцією Оксани Кісь, яка незабаром побачить світ зусиллями Центру міської історії та Української асоціації дослідниць жіночої історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля.

Що відбувається із дослідницею жіночих історичних досвідів, коли те, що вона вивчала, раптом стає частиною її власного реального життя? Як цей особистий воєнний досвід впливає на наші дослідження — як і про що ми пишемо, які питання до минулого ставимо, які нові відповіді віднаходимо в позірно знайомих джерелах?

До якої міри наші (наукові) тексти є також історичними свідченнями про цю війну? У чому полягає місія і відповідальність історикині/ка, яка/ий опинилася всередині історичних подій? Які теорії інтерпретації жіночих історичних досвідів (не)витримали випробування реальністю російсько-української війни і що це означає для студій жіночої історії в Україні і ширше?

До розмови доєднаються дослідниці Олена Галета, Іванна Черчович, Мар'яна Байдак, модеруватиме розмову Оксана Кісь.

Дискусія відбудеться 3 серпня о 18:30 у конференц-залі Центру міської історії, вул. Акад. Богомольця, 6.

Вхід вільний.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.