Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували музею на Сумщині цінні раритети

Нащадки цукрозаводчика Кеніга подарували Тростянецькому краєзнавчому музею родинні картини та раритетні сімейні меблі.

Про це у Фейсбуці повідомив міський голова Тростянця Юрій Бова, передає Укрінформ.

"Родина нащадків Тростянецького цукрозаводчика Леопольда Кеніга зробила неймовірний подарунок Тростянецькому музею. Оригінальні картини Леопольда Кеніга і його дружини, два дивани і буфет, стільці відтепер займуть своє місце в колишньому маєтку Леопольда Кеніга, де зараз розміщується краєзнавчий музей Тростянецької громади", - написав Бова.

За його словами, Леопольд Кеніг подарував по одному комплекту цих картин кожному з своїх п'яти синів. Один комплект, що належав Олександру Кенігу, донині знаходиться в музеї міста Бонн в Німеччині. А ще один комплект повернувся до Тростянця через більше ніж сто років.

Що ж до отриманих музеєм меблів, то вони спочатку зберігалися у Бонні, у Villa Hammerschmidt, якою володіла родина Кенігів з 1868 по 1899 роки. В подальшому ця вілла стала відомою усім німцям, як місце проживання німецьких президентів (Bundespäsidenten) після другої світової війни.

Леопольд Кеніг – відомий цукрозаводчик німецького походження, який був власником лісових угідь та лісопильних заводів та одним з найзаможніших підприємців дореволюційної Росії.

 

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?