У Львові оцифрують колекцію Дому Франка

У Львові в межах проєкту «FrankoData: відкритий цифровий музей» оцифрують архіви Дому Франка.

Про це повідомили у Домі Франка.

У Львові в межах проєкту "FrankoData: відкритий цифровий музей" оцифрують архіви Дому Франка. Це спільний проєкт з Інститутом франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка і за підтримки Українського культурного фонду. У планах реставрація, оцифрування та онлайн-презентація фондових колекцій. 

"Колекція Дому Франка нараховує приблизно 35 тисяч одиниць зберігання. В умовах воєнного стану, коли найцінніші експонати зберігаються у фондосховищі, ми зацікавлені в їхньому удоступненні хоча б у цифровому форматі. Для цього вже певний час триває робота над оцифровуванням музейної колекції", – йдеться у повідомленні музею.

У виборі предметів для первинного корпусу цифрових колекцій увагу зосередять на чотирьох тематичних блоках:

- Франкові ювілеї (25-літній та 40-літній ювілеї творчості);

- вершинні твори Івана Франка: створення, інтерпретація, реактуалізація ("Захар Беркут", "Украдене щастя", "Мойсей", "Іван Вишенський", "Лис Микита");

- Франкове коло сучасників;

- книжкова франкіана

Під час реалізації проєкту планують відреставрувати 116 музейних предметів, оцифровати 1200 одиниць зберігання й удоступнити онлайн у цифровій базі даних на оновленому вебпорталі Музею та у форматі виставкового проєкту й друкованого каталогу, а також зреалізовано програму супровідних науково-освітніх та інформаційних заходів. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".