АНОНС: Презентація першого числа часопису «Церква і суспільство»

7 вересня о 15:00 відбудеться презентація першого числа часопису «Церква і суспільство».

Організатори: Редколегія журналу, Інститут Церкви і суспільства Київської православної богословської академії.

Учасники: о.Олександр Трофимлюк – ректор Київської православної духовної академії; Олександр Саган – заступник директора Інституту Церкви і суспільства КПБА, член редколегії; о.Георгій Коваленко – член редколегії журналу "Церква і суспільство"; о.Богдан Огульчанський – автор статті; о.Сергій Бережной – автор статті.

Модератор: о.Андрій Дудченко – відповідальний редактор журналу.

Учасники заходу представлять новий науково-публіцистичний часопис з християнського богослов'я, взаємин церкви і постсекулярного суспільства, історії та релігієзнавства. Видання орієнтоване переважно на священнослужителів, проте буде цікавим для усіх зацікавлених у проблематиці.

Мета видання - вирішення проблемних питань буття церкви у сучасному цифровому суспільстві та в умовах глобалізації; ознайомлення кліриків та вірян з найкращими напрацюваннями провідних богословів світу; сприяння справі християнської єдності та діалогу; стимулювання до відродження автентичної традиції української церкви тощо.

Тема першого числа часопису - календарна реформа, яку запроваджено з 1 вересня 2023 року в ПЦУ та УГКЦ.

Інститут Церкви і суспільства створений у 2019 році як реакція ПЦУ на пропозиції об'єднання "Десяти тез для ПЦУ", які б допомогли краще запроваджувати своє покликання в умовах сьогодення, серед яких: справжня соборність, оновлення парафіяльного життя і євхаристійне відродження, відновлення біблійної свідомості, відмова від політизації церкви, активна соціальна позиція, а головне – діалогічність та відкритість.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".