АНОНС: Презентація першого числа часопису «Церква і суспільство»

7 вересня о 15:00 відбудеться презентація першого числа часопису «Церква і суспільство».

Організатори: Редколегія журналу, Інститут Церкви і суспільства Київської православної богословської академії.

Учасники: о.Олександр Трофимлюк – ректор Київської православної духовної академії; Олександр Саган – заступник директора Інституту Церкви і суспільства КПБА, член редколегії; о.Георгій Коваленко – член редколегії журналу "Церква і суспільство"; о.Богдан Огульчанський – автор статті; о.Сергій Бережной – автор статті.

Модератор: о.Андрій Дудченко – відповідальний редактор журналу.

Учасники заходу представлять новий науково-публіцистичний часопис з християнського богослов'я, взаємин церкви і постсекулярного суспільства, історії та релігієзнавства. Видання орієнтоване переважно на священнослужителів, проте буде цікавим для усіх зацікавлених у проблематиці.

Мета видання - вирішення проблемних питань буття церкви у сучасному цифровому суспільстві та в умовах глобалізації; ознайомлення кліриків та вірян з найкращими напрацюваннями провідних богословів світу; сприяння справі християнської єдності та діалогу; стимулювання до відродження автентичної традиції української церкви тощо.

Тема першого числа часопису - календарна реформа, яку запроваджено з 1 вересня 2023 року в ПЦУ та УГКЦ.

Інститут Церкви і суспільства створений у 2019 році як реакція ПЦУ на пропозиції об'єднання "Десяти тез для ПЦУ", які б допомогли краще запроваджувати своє покликання в умовах сьогодення, серед яких: справжня соборність, оновлення парафіяльного життя і євхаристійне відродження, відновлення біблійної свідомості, відмова від політизації церкви, активна соціальна позиція, а головне – діалогічність та відкритість.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.