На Закарпатті реставрують готичну Шандрівську дерев'яну церкву

Команда львівських реставраторів у рамках ґрантового проєкту розпочала реставрацію унікальної готичної дерев'яної церкви св. Параскеви у селі Олександрівка (Шандрово) на Закарпатті.

Про це у Фейсбуці повідомила громадська організація "KARP Restorer", що спеціалізується на художній реставрації.

"Наша команда спільно з фахівцями науково-дослідної частини Львівської національної академії мистецтв розробила проєкт невідкладних протиаварійних робіт, які включатимуть захист даху гідрофобною плівкою для припинення затікання води у середину обʼєкта", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, після цього будуть проведені протиаварійні закріплення стінопису та малярства іконостасу.

Це дозволить призупинити руйнування обʼєкта і продовжити подальші дослідження для розроблення проєкту консервації в цілісності. Наразі об'єкт знаходиться в критичному стані.

Як повідомляється, проєкт реалізується за фінансування ALIPH Foundation.

Церква св. Параскеви Пʼятниці у селі Олександрівка, що на Хустщині належить до нечисленної у Центрально-Східній Європі збереженої групи церков мармароської готики та є одним з кращих зразків сакральної архітектури.

Деревʼяні стіни храму суцільно вкриті розписами, виконаними у 1779 році Стефаном Теребельським. Також яскравим прикладом місцевої школи малярства і різьби XVIII ст. є різьблений іконостас.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".