Лауреатом премії Стуса 2023 став режисер Сергій Буковський

Члени журі оголосили ім’я лавреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 14 вересня у Києві.

Про це оголосили на церемонії нагородження, яка пройшла 14 вересня у приміщенні PEN Ukraine, повідомляє ЧИТОМО. 

Сергій Буковський – документаліст, автор близько 50 стрічок, серед яких "Назви своє ім'я" (2006) про історію Єврейського Голокосту в Україні, "Живі" (2008) про свідків Голодомору та історію британського журналіста Гарета Джонса, "Іван і Марта" (2023) про шістдесятника Івана Дзюбу та його дружину. Зараз працює як незалежний режисер, викладає в Українському Католицькому Університеті.

"Шістдесятники, до когорти яких входив і Василь Стус, зробили все, щоб незалежність, яку виборола Україна, стала реальністю. Я дійсно почуваюся винним, і вважаю наше суспільство винним у тому, що ми фактично зрадили цих людей. Зміни, за які вони боролися, так і не відбулися. Хоча вже 32 роки ми живемо в незалежній Україні, на превеликий жаль, не сталося найголовнішого – покаяння, бо жертви і кати ходять одними вулицями", — висловився після нагородження Буковський.

Лауреат отримав грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.  Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу.

З часу заснування Премії імені Василя Стуса її отримали понад 70 українських митців; торік лауреатом став журналіст, письменник та публіцист Віталій Портников.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.