Лауреатом премії Стуса 2023 став режисер Сергій Буковський

Члени журі оголосили ім’я лавреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 14 вересня у Києві.

Про це оголосили на церемонії нагородження, яка пройшла 14 вересня у приміщенні PEN Ukraine, повідомляє ЧИТОМО. 

Сергій Буковський – документаліст, автор близько 50 стрічок, серед яких "Назви своє ім'я" (2006) про історію Єврейського Голокосту в Україні, "Живі" (2008) про свідків Голодомору та історію британського журналіста Гарета Джонса, "Іван і Марта" (2023) про шістдесятника Івана Дзюбу та його дружину. Зараз працює як незалежний режисер, викладає в Українському Католицькому Університеті.

"Шістдесятники, до когорти яких входив і Василь Стус, зробили все, щоб незалежність, яку виборола Україна, стала реальністю. Я дійсно почуваюся винним, і вважаю наше суспільство винним у тому, що ми фактично зрадили цих людей. Зміни, за які вони боролися, так і не відбулися. Хоча вже 32 роки ми живемо в незалежній Україні, на превеликий жаль, не сталося найголовнішого – покаяння, бо жертви і кати ходять одними вулицями", — висловився після нагородження Буковський.

Лауреат отримав грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.  Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу.

З часу заснування Премії імені Василя Стуса її отримали понад 70 українських митців; торік лауреатом став журналіст, письменник та публіцист Віталій Портников.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.