Оголосили лавреатів "Медалі Ґарета Джонса" 2023 року за дослідження Голодомору

В Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка оголосили цьогорічних лавреатів відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь".

Про це повідомив викладач вишу Юрій Бондар. Відзнаку заснував Інститут журналістики за дослідження Голодомору, пише Суспільне.

У 2023 році лавреатами стали:

  • Левко Лук'яненко — правозахисник, публіцист, почесний голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні (1994 – 2000), автор публікацій про Голодомори в Україні, Герой України (посмертно).
  • Олександр Панченко — журналіст, дослідник, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор і політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики.
  • Михайло Сидоржевський — журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію Голодоморів на Житомирщині, голова Національної спілки письменників України.
  • Віктор Ющенко — третій президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв Голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору.

У попередні роки відзначали Ларису Івшину, Володимира Сергійчука, Василя Марочка, Джеймса Мейса, Андреа Халупу, Леоніда Мужука, Мирославу Приходу, а також ексдиректорка музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.

Недержавну нагороду "Медаль Ґарета Джонса" можуть отримати журналісти, видавці, науковці та доброчинці "за вагомий внесок у дослідження Голодоморів в Україні, високу професійну майстерність, сприяння відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України".

Відзнаку заснували у 2019 році, її присуджує вчена рада Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.