Оголосили лавреатів "Медалі Ґарета Джонса" 2023 року за дослідження Голодомору

В Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка оголосили цьогорічних лавреатів відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь".

Про це повідомив викладач вишу Юрій Бондар. Відзнаку заснував Інститут журналістики за дослідження Голодомору, пише Суспільне.

У 2023 році лавреатами стали:

  • Левко Лук'яненко — правозахисник, публіцист, почесний голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні (1994 – 2000), автор публікацій про Голодомори в Україні, Герой України (посмертно).
  • Олександр Панченко — журналіст, дослідник, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор і політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики.
  • Михайло Сидоржевський — журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію Голодоморів на Житомирщині, голова Національної спілки письменників України.
  • Віктор Ющенко — третій президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв Голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору.

У попередні роки відзначали Ларису Івшину, Володимира Сергійчука, Василя Марочка, Джеймса Мейса, Андреа Халупу, Леоніда Мужука, Мирославу Приходу, а також ексдиректорка музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.

Недержавну нагороду "Медаль Ґарета Джонса" можуть отримати журналісти, видавці, науковці та доброчинці "за вагомий внесок у дослідження Голодоморів в Україні, високу професійну майстерність, сприяння відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України".

Відзнаку заснували у 2019 році, її присуджує вчена рада Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".