Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручили чотирьом українцям

Церемонія нагородження відбулася 14 червня на Oslo Freedom Forum.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Лауреатами премії Вацлава Гавела за творче дисидентство у 2023 році стали четверо українців: мистецтвознавиця Юлія Манукян, вбитий росіянами диригент Херсонської філармонії Юрій Керпатенко, ілюстраторка Марія Лонюк та проєкт Stand Up for Ukraine. 

Головному диригенту Херсонського музичного-драматичного театру Юрію Керпатенку нагороду присудили посмертно. На початку жовтня 2022 року стало відомо, що російські окупанти вбили його у власному будинку в Херсоні. Він відмовлявся співпрацювати з росіянами.

Нагороду також отримала Юлія Манукян, яка створила підпільну Резиденцію під час окупації. Під час тимчасової окупації Херсона шість художників таємно зустрічалися у підвальній студії, щоб створити роботи, які демонструють смерть і руйнування в Херсоні. 

Ще одна лауреатка — українська художниця-фрілансерка Марія Лонюк, яка спеціалізується на цифровому мистецтві. З початку повномасштабного вторгнення вона створює ілюстрації про війну, зображаючи спустошеність міст, будинків, людських життів.

Також організатори відзначили проєкт Stand Up for Ukraine, який створила вимушена переселенка з України Єлизавета Ізмалкова. Проєкт об'єднує людей за допомогою музики.

Крім українців, премію присудили нікарагуанському політичному карикатуристу Педро X. Моліні та угандійському романісту Каквензі Рукірабашайджу.

Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручають з 2012 року людям, які "беруть участь у творчому інакомисленні, демонструючи сміливість і креативність, щоб кинути виклик несправедливості та жити по правді".

Зазвичай щороку обирають трьох лауреатів. У 2023-му четверо українців розділяють одну з трьох нагород. 

 

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.