Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручили чотирьом українцям

Церемонія нагородження відбулася 14 червня на Oslo Freedom Forum.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Лауреатами премії Вацлава Гавела за творче дисидентство у 2023 році стали четверо українців: мистецтвознавиця Юлія Манукян, вбитий росіянами диригент Херсонської філармонії Юрій Керпатенко, ілюстраторка Марія Лонюк та проєкт Stand Up for Ukraine. 

Головному диригенту Херсонського музичного-драматичного театру Юрію Керпатенку нагороду присудили посмертно. На початку жовтня 2022 року стало відомо, що російські окупанти вбили його у власному будинку в Херсоні. Він відмовлявся співпрацювати з росіянами.

Нагороду також отримала Юлія Манукян, яка створила підпільну Резиденцію під час окупації. Під час тимчасової окупації Херсона шість художників таємно зустрічалися у підвальній студії, щоб створити роботи, які демонструють смерть і руйнування в Херсоні. 

Ще одна лауреатка — українська художниця-фрілансерка Марія Лонюк, яка спеціалізується на цифровому мистецтві. З початку повномасштабного вторгнення вона створює ілюстрації про війну, зображаючи спустошеність міст, будинків, людських життів.

Також організатори відзначили проєкт Stand Up for Ukraine, який створила вимушена переселенка з України Єлизавета Ізмалкова. Проєкт об'єднує людей за допомогою музики.

Крім українців, премію присудили нікарагуанському політичному карикатуристу Педро X. Моліні та угандійському романісту Каквензі Рукірабашайджу.

Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручають з 2012 року людям, які "беруть участь у творчому інакомисленні, демонструючи сміливість і креативність, щоб кинути виклик несправедливості та жити по правді".

Зазвичай щороку обирають трьох лауреатів. У 2023-му четверо українців розділяють одну з трьох нагород. 

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.