Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручили чотирьом українцям

Церемонія нагородження відбулася 14 червня на Oslo Freedom Forum.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Лауреатами премії Вацлава Гавела за творче дисидентство у 2023 році стали четверо українців: мистецтвознавиця Юлія Манукян, вбитий росіянами диригент Херсонської філармонії Юрій Керпатенко, ілюстраторка Марія Лонюк та проєкт Stand Up for Ukraine. 

Головному диригенту Херсонського музичного-драматичного театру Юрію Керпатенку нагороду присудили посмертно. На початку жовтня 2022 року стало відомо, що російські окупанти вбили його у власному будинку в Херсоні. Він відмовлявся співпрацювати з росіянами.

Нагороду також отримала Юлія Манукян, яка створила підпільну Резиденцію під час окупації. Під час тимчасової окупації Херсона шість художників таємно зустрічалися у підвальній студії, щоб створити роботи, які демонструють смерть і руйнування в Херсоні. 

Ще одна лауреатка — українська художниця-фрілансерка Марія Лонюк, яка спеціалізується на цифровому мистецтві. З початку повномасштабного вторгнення вона створює ілюстрації про війну, зображаючи спустошеність міст, будинків, людських життів.

Також організатори відзначили проєкт Stand Up for Ukraine, який створила вимушена переселенка з України Єлизавета Ізмалкова. Проєкт об'єднує людей за допомогою музики.

Крім українців, премію присудили нікарагуанському політичному карикатуристу Педро X. Моліні та угандійському романісту Каквензі Рукірабашайджу.

Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручають з 2012 року людям, які "беруть участь у творчому інакомисленні, демонструючи сміливість і креативність, щоб кинути виклик несправедливості та жити по правді".

Зазвичай щороку обирають трьох лауреатів. У 2023-му четверо українців розділяють одну з трьох нагород. 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".