На Прикарпатті спорудять єврейський меморіал зі знайдених мацев

Єврейські надгробні плити роками слугували тротуаром на вулицях міста.

Про це інформує повідомляє "Суспільне. Франківськ".

У Снятині на місцевому кладовищі планують побудувати єврейський меморіал з 300 мацев. Надгробні плити довгі роки слугували тротуаром на околиці міста. Їх демонтували на весні 2023 року, а Об'єднана єврейська община України вже розробила проект, як має виглядати майбутній меморіал.

"Найстаріша мацева — 1752 року. Але в нас є надгробки, на яких не видно дати, проте за їхнім стилем ми припускаємо, що вони — приблизно кінця XVI століття", - розповів операційний директор Об'єднаної єврейської общини України Віталій Камозін.

Єврейські надгробні плити знайшов житель Тернопільщини Сергій Палашовський, який в Снятині викупив будинок і ділянку поруч. Він побачив на великих кам'яних тротуарних плитах малюнки і з'ясував, що це єврейські надгробки – мацеви. Чоловік написав відповідні листи в різні єврейські общини та синагоги. Представники від цих організацій організували розкопки та перевезення надгробків на кладовище.

Щоб вшанувати пам'ять про єврейський народ у Снятині, на кладовищі планують звести меморіал з мацев у формі менори, розповідає Віталій Камозін. Поруч встановлять інформаційні стенди, щоб пояснити, що означають візерунки на надгробках. Його планують зробити на 30 метрів завдовжки й 10-15 метрів завширшки.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.