«Писанки Відродження»: на Прикарпатті покажуть частину врятованої колекції

На Прикарпатті 18 квітня Музей етнографії національного заповідника «Давній Галич» представить частину унікальної колекції «Писанки Відродження», яку вдалося врятувати у зруйнованому російськими загарбниками «Добропарку» на Київщині

Про це у Фейсбуці повідомив Національний заповідник "Давній Галич", передає Укрінформ.

"У Великодній вівторок, 18 квітня, Музей етнографії Національного заповідника "Давній Галич" презентує "Писанки Відродження" – виставку врятованої частини унікальної колекції писанок, що демонструвалася у зруйнованому окупантами "Добропарку" у Макарівському районі на Київщині", - повідомив НЗ "Давній Галич".

За їхньою інформацією, цю колекцію писанок презентували у 2016 році у Києві з метою популяризації українських народних традицій, вивчення культури та історії українського народу. Тоді 374 художники з усієї України розписували метрові полотна у формі яєць. Наступного 2017 року ця колекція вже нараховувала 585 писанок.

"У перші дні війни ворог нещадно завдав удару по "Добропарку", де перебувала в цей час більшість писанок. Нині з-понад 800 арт-об'єктів вціліли лише 120, частина них сьогодні експонується в Музеї етнографії та у внутрішньому дворику Верховної Ради України", - додають у заповіднику "Давній Галич".

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.