«Писанки Відродження»: на Прикарпатті покажуть частину врятованої колекції

На Прикарпатті 18 квітня Музей етнографії національного заповідника «Давній Галич» представить частину унікальної колекції «Писанки Відродження», яку вдалося врятувати у зруйнованому російськими загарбниками «Добропарку» на Київщині

Про це у Фейсбуці повідомив Національний заповідник "Давній Галич", передає Укрінформ.

"У Великодній вівторок, 18 квітня, Музей етнографії Національного заповідника "Давній Галич" презентує "Писанки Відродження" – виставку врятованої частини унікальної колекції писанок, що демонструвалася у зруйнованому окупантами "Добропарку" у Макарівському районі на Київщині", - повідомив НЗ "Давній Галич".

За їхньою інформацією, цю колекцію писанок презентували у 2016 році у Києві з метою популяризації українських народних традицій, вивчення культури та історії українського народу. Тоді 374 художники з усієї України розписували метрові полотна у формі яєць. Наступного 2017 року ця колекція вже нараховувала 585 писанок.

"У перші дні війни ворог нещадно завдав удару по "Добропарку", де перебувала в цей час більшість писанок. Нині з-понад 800 арт-об'єктів вціліли лише 120, частина них сьогодні експонується в Музеї етнографії та у внутрішньому дворику Верховної Ради України", - додають у заповіднику "Давній Галич".

 

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.