Будівлю пивного заводу Шульца внесли до об'єктів культурної спадщини Києва

Історичні будівлі пивоварного заводу родини Шульца, яким понад 140 років, внесли до об'єктів культурної спадщини Києва.

Про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА, пише Суспільне.

Пивоварня має історико-культурну цінність та внесена до переліку об'єктів ХІХ-ХХ століття, яким може загрожувати знищення або пошкодження. Тепер її також включили до об'єктів культурної спадщини столиці.

"Крім того, історична будівля має статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини", — зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

Історична будівля на Деміївці, зведена у 1860-1890 роках, опинилась під загрозою знищення. У лютому пивоварню Карла Шульца почали розбирати будівельники, проте втрутилась Київська міська прокуратура і роботи зупинились.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.