У Полтаві обуруть нову дату відзначення Дня міста

Рішення про електронне голосування щодо нової дати святкування Дня міста Полтава ухвалили 7 вересня під час засідання виконавчого комітету Полтавської міськради.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

У Полтаві День міста 23 вересня відзначають з 1999 року, до цього його святкували 12 липня. За словами директора Полтавського краєзнавчого музею  Олександра Супруненка, на День визволення Полтави від нацистських загарбників 23 вересня, міська влада перенесла й святкування Дня міста, щоб зекономити витрати на відзначенні двох події.

До голосування запропонували три нових дати замість 23 вересня:

  • 29 червня (за новоюліанським календарем) – дата першої літописної згадки про Полтаву. Саме до 1999-го року 12 липня (за старим стилем) і відзначали День міста. Пропозицію подали фахівці Полтавської обласної організації краєзнавців України. Також цю дату висунули працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.
  • 5 вересня — дата відновлення Магдебурзького права (за новоюліанським календарем). Цю дату на розгляд запропонували представники Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка
  • 9 вересня — дата народження письменника Івана Котляревського. Це пропозиція від музейників з літературного музею ім. Котляревського.

За словами секретаря міськради Катерини Ямщикової, перелік цих дат може доповнюватись під час громадських обговорень, які розпочнуться 7 вересня. Після того, як будуть зібрані усі пропозиції, за них голосуватимуть онлайн на платформі "Edem". Голосування триватиме 2 тижні.

Розглянути нову дату святкування Дня міста Полтави замість 23 вересня розпочали у квітні цього року після розгляду електронної петиції. Її опублікували на сайті Полтавської міської ради.

 

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.