На Житомирщині згоріла пам'ятка архітектури кінця ХІХ століття

17 жовтня у селищі Червоне Бердичівського району загорівся будинок культури зі складу історико-культурного комплексу, який забудували українські меценати Терещенки.

Про це на сторінці у фейсбуці повідомив туристичний гід по палацу Грохольських-Терещенків у Червоному Тарас Коновалов.

"Наша пам'ятка архітектури — будинок культури кінця ХІХ століття — просто горить. Хтось його підпалив. Жахливі сцени. Дуже важко на це дивитися", — написав Тарас Коновалов.

За словами краєзнавиці Тетяни Андрійчук, цей будинок збудували наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. В часи Терещенків він використовувався як готель для працівників цукрового заводу та селян, які приїздили на Базар у Червоне. Будинок не є пам'яткою архітектури, втім, каже краєзнавиця, він має цінність як частина спадщини меценатів Терещенків.

Своєму розвитку у середині ХІХ – на початку ХХ століть Червоне завдячує відомій родині Терещенків, які мали там свій палац, цукровий завод, займалися літакобудуванням і розвивали місцеву інфраструктуру.

Будівля, що згоріла, перебуває на балансі місцевого цукрового заводу. З початку 2000-х років її не використовували. 

Під час пожежі вигоріли всі дерев'яні перекриття між поверхами у приміщенні, всі стіни. Від споруди лишилася лише коробка.Через чотири години після виклику рятувальників пожежу було ліквідовано. Внаслідок події ніхто не постраждав.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.