Суд повернув у власність державі палац Терещенків на Житомирщині

Об’єкт є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Господарський суд Житомирської області постановив повернути державі палац меценатів Терещенків у селищі Червоне, який до цього перебував у власності Житомирської єпархії УПЦ Московського патріархату.

30 серпня суд задовольнив усі вимоги Бердичівської окружної прокуратури. Зокрема, йдеться про вимогу витребувати з володіння монастиря на користь держави в особі Міносвіти нежитлову будівлю площею 2802,7 кв. м та дві господарські будівлі площею 1264,7 і 394,5 кв. м.

Утім, представниця відповідача Марина Шолодько заявила, що рішення суду буде оскаржене і назвала його незаконним.

Палац Терещенків побудований у 1861 році Адольфом Грохольським, після його смерті перейшов у власність відомого мецената та цукрового промисловця Миколи Терещенка. Після приходу більшовиків там облаштували сирітський притулок, а згодом – фабрично-заводське училище.

У 2000 році ВАТ "Червоненський цукровик" безкоштовно передав маєток у власність Житомирської єпархії. У 2001 році в частині плацу створили Червоненський Свято-Різдва Христового жіночий монастир, підпорядкований Житомирській єпархії УПЦ (МП). Охоронного договору на пам'ятку архітектури єпархія не мала.

Бердичівська окружна прокуратура встановила факт протиправного вибуття майна державної форми власності – садиби Терещенка і звернулася до суду з позовом про повернення втраченої нерухомості державі. Усі судові рішення про відмову прокуратура оскаржила.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.