На Вінниччині відкрили меморіал османським воїнам

У Стрижавці на Вінниччині після реставрації відкрили меморіал воїнам Османської імперії, які померли у російсько-турецькій війні 1877-1878 років.

Про це інформує Суспільне.

Пам'ятний знак по вулиці Алеї встановлено на місці колишнього мусульманського кладовища, де поховані 49 османських воїнів.Його освятили за мусульманським звичаєм.

За словами історика Олександра Федоришена, вони померли в шпиталі у Стрижавці.

"В 1881 році цей монумент був встановлений графом Тадеушем Ґрохольським на місці поховання воїнів Османської армії, ті, які були полоненими під час російсько-османської війни. Фактично, як полонені перебували в Стрижавському палаці, бо російський уряд його орендував для шпиталю та утримання полонених. Граф Ґрохольський, будучи підданим Російської імперії, очевидно, не підтримував політичні моменти і, за принципом "Ворог мого ворога – мій друг", хотів підкреслити пам'ять про тих, хто воював на Балканах у той час", – розповівОлександр Федоришен.

Майже сотню років про меморіал ніхто не згадува. 2018-го на нього випадково натрапив блогер Вадим Постернак. Реставрували його за гроші нащадків графа Ґрохольського, польського консульства та БФ "Атеш", каже правнук графа Генрик Ґрохольський.

Відновлювали меморіал під час повномасштабного російського вторгнення, бо важливо було продемонструвати єдність польського, турецького, азербайджанського та українського народів у боротьбі з росіянами.

"Мій прадідусь, я впевнений, хотів зробити щось для людей, які боролися з Російською імперією, під ногами якої були народи, що прагнули свободи", – кажеГенрик Ґрохольський.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.