АНОНС: Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича

Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича відбудеться 27 жовтня у Києві.

По це повідомив Центр Досліджень Визвольного Руху.

Cкільки українці знають про УПА та Романа Шухевича? Чи все ще стійки совєтські міфи про українську боротьбу? Що думають про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Романа Шухевича сьогодні?

Центр досліджень визвольного руху разом з Український інститут національної пам'яті проведуть круглий стіл, де обговорять соціологічне та наукове дослідження про знання та сприйняття діяльності Української повстанської армії та Романа Шухевича.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Аналітичний звіт "Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців" підготувала докторка філософії Олеся Ісаюк. Вона показує приклади впливу сформованих совєтською пропагандою міфів та стереотипів на тексти сучасних західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. Також Олеся Ісаюк проаналізувала історію формування негативного стереотипу, не оминаючи ролі спецслужб СССР та Росії у його творенні та підтримуванні.

Дослідження створені в рамках проєкту "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація" за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 27 жовтня, о 12:30

Де: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, наживо та онлайн на платформах Укрінформу

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. 

 

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".