АНОНС: Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича

Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича відбудеться 27 жовтня у Києві.

По це повідомив Центр Досліджень Визвольного Руху.

Cкільки українці знають про УПА та Романа Шухевича? Чи все ще стійки совєтські міфи про українську боротьбу? Що думають про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Романа Шухевича сьогодні?

Центр досліджень визвольного руху разом з Український інститут національної пам'яті проведуть круглий стіл, де обговорять соціологічне та наукове дослідження про знання та сприйняття діяльності Української повстанської армії та Романа Шухевича.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Аналітичний звіт "Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців" підготувала докторка філософії Олеся Ісаюк. Вона показує приклади впливу сформованих совєтською пропагандою міфів та стереотипів на тексти сучасних західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. Також Олеся Ісаюк проаналізувала історію формування негативного стереотипу, не оминаючи ролі спецслужб СССР та Росії у його творенні та підтримуванні.

Дослідження створені в рамках проєкту "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація" за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 27 жовтня, о 12:30

Де: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, наживо та онлайн на платформах Укрінформу

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".