АНОНС: "Генерал Безручко: від оборони Замостя до оборони Авдієвки 110-ю бригадою"

У Києві 31 жовтян відбудеться тематична зустріч, присвячена 140-річчю генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

Про це інформує Український інститут національної пам'яті.

На заході обговорюватиметься роль та значення українського видатного військовика періоду Української революції 1917-1921 років генерала Марка Безручка у обороні Європи від більшовиків та висвітлено звитяжну та героїчну участь 110-ої окремої механізованої бригади названої на честь генерала Безручка в обороні Авдіївки під час повномасштабного вторгнення.

Також під час зустрічі відбудеться обговорення історичного мальопису УІНП "Оборона Замостя. Легенда про лопату", який присвячений оборонним боям Армії УНР та Війська Польського проти більшовицької Першої кінної дивізії Семена Будьонного. Та презентовано фільм про Марка Безручка, створений 110-ю окремою механізованою бригадою імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Учасники:

- Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук, офіцер Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України

- Володимир Поліщук, співробітник Українського інституту національної пам'яті, військовослужбовець

- Іван Сєкач, начальник служби зв'язків з громадськістю 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка

Модеруватиме захід співробітник УІНП, кандидат історичних наук Іван Стичинський.

 Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

 Коли: 17:00-19:00, 31 жовтня 2023 року

Також захід транслюватиметься Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті у фейсбуці.

Вхід на захід вільний, однак потрібно зареєструватися, адже кількість місць обмежена.

Матеріали зустрічі увійдуть у цикл лекцій "Історія та сучасність українських військових звитяг", які будуть доступні на YouTube сторінці Українського інституту національної пам'яті.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.