Віднайдено могилу полковника Армії УНР

На кладовищі міста Абондан у Франції віднайдено місце поховання полковника Армії УНР Івана Кирія.

Про знахідку сповістила на своїй сторінці у Facebook Ліза Іжицька.

"Зробила сьогодні декілька фото могил. Знайшла з українським надписом лише одну Василя Яценко. Але де є "Ъ" вважала що не наші. Але, як зрозуміла зараз, Иванъ Кирей це полковник Української Армії", - йдеться у дописі.

Іван Кирій народився 4 січня 1876 року на Чернігівщині. Отримав військову освіту, служив у Російській імператорській армії.

У 1917 році перейшов на службу до Армії УНР. У 1919 році був начальником частини пороху, хімічного майна та вибухових речовин Головного артилерійського управління Дієвої армії УНР.

Після відступу Армії УНР з українських земель, у 1923 році виїхав до Франції. У поважному віці знайшов прихисток в таборі для біженців (за іншими даними - українському старечому домі) у місті Абондан. Досі дата смерті та місце поховання були невідомі.

Померлих мешканців ховали на місцевому цвинтарі. Там існувала окрема українська секція. З часом договори оренди землі для могил закінчувались, їх не було кому подовжувати та оплачувати. Тож багато могил просто знищили у відповідності до французького законодавства. Частину поховань вдалося перенести на український меморіал у Везін-Шалет.

Утім, кілька українських могил в Абондані такі збереглось. Ліка Іжицька відвідала цвинтар, де віднайшла кілька пам'ятників з кириличними написами. І серед них – могила полковника Армії УНР Івана Кирія.

Завдяки напису на пам'ятнику ми можемо встановити рік смерті полковника – 1953 рік.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.