Віднайдено могилу полковника Армії УНР

На кладовищі міста Абондан у Франції віднайдено місце поховання полковника Армії УНР Івана Кирія.

Про знахідку сповістила на своїй сторінці у Facebook Ліза Іжицька.

"Зробила сьогодні декілька фото могил. Знайшла з українським надписом лише одну Василя Яценко. Але де є "Ъ" вважала що не наші. Але, як зрозуміла зараз, Иванъ Кирей це полковник Української Армії", - йдеться у дописі.

Іван Кирій народився 4 січня 1876 року на Чернігівщині. Отримав військову освіту, служив у Російській імператорській армії.

У 1917 році перейшов на службу до Армії УНР. У 1919 році був начальником частини пороху, хімічного майна та вибухових речовин Головного артилерійського управління Дієвої армії УНР.

Після відступу Армії УНР з українських земель, у 1923 році виїхав до Франції. У поважному віці знайшов прихисток в таборі для біженців (за іншими даними - українському старечому домі) у місті Абондан. Досі дата смерті та місце поховання були невідомі.

Померлих мешканців ховали на місцевому цвинтарі. Там існувала окрема українська секція. З часом договори оренди землі для могил закінчувались, їх не було кому подовжувати та оплачувати. Тож багато могил просто знищили у відповідності до французького законодавства. Частину поховань вдалося перенести на український меморіал у Везін-Шалет.

Утім, кілька українських могил в Абондані такі збереглось. Ліка Іжицька відвідала цвинтар, де віднайшла кілька пам'ятників з кириличними написами. І серед них – могила полковника Армії УНР Івана Кирія.

Завдяки напису на пам'ятнику ми можемо встановити рік смерті полковника – 1953 рік.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.