У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки «Сімейний альбом»

Презентація фільму приурочена до 90-х роковин Голодомору.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки "Сімейний альбом", виробництво компанії Good Morning Films, режисерка – Марина Ткачук, продюсер - Андрій Корнієнко.

Задля зйомок фільму знімальна група побувала у Великобританії, Австрії, а також на Харківщині – усього за півтора кілометра від кордону з росією. Для участі в проєкті в Україну спеціально приїхала Самара Пірс, праонука австрійського інженера Александра Вінербергера, автора відомих фотознімків про Голодомор.

У центрі сюжету стрічки – події минулого і сучасного, які повсякчас переплітаються. Влітку 1933 року, під час роботи інженером на одному з підприємств Харкова, Александр Вінербергер таємно, використовуючи спеціальне обладнання, зробив серію фотосвідчень про Голодомор. Згодом на основі цих знімків він уклав так званий червоний альбом, який сьогодні зберігається в родині.

Через 90 років його праонука Самара Пірс, фотограф за фахом, повернулася до Харкова, щоб зробити фото міста, яке з першого дня повномасштабної війни перебуває під російськими обстрілами. Самара знайшла місця, які фотографував її прадід Алекс, почула розповіді ще живих свідків Голодомору, а також зустріла людей, чиї життя знову руйнує росія.

Вона записала їхні свідчення та зробить власний фотоальбом, щоб зафіксувати докази нового геноциду українців та розповісти про це всьому світу. Так, як колись це намагався зробити її прадід, але, на жаль, не був почутий.

Мова кіно є зрозумілою в усьому світі, тому це вдала ідея – розповісти іноземцям про події минулого і сучасного через фільм, вважає Самара Пірс.

"Для мене велика честь бути частиною фільму. Команда, з якою я працюю, дуже досвідчена і професійна. Я переконана, що це допоможе людям поза межами України краще зрозуміти, що таке Голодомор і чому він стався, а також приверне увагу до тих подій, які відбуваються сьогодні. Україна має бути почутою в світі та отримати необхідну допомогу. І я готова бути її голосом. Бо люблю Україну так, ніби це моя власна країна", – каже вона.

Музей Голодомору є партнером цього проєкту та надає знімальній команді наукову та консультаційну допомогу. Також у зйомках стрічки взяли участь наші колеги: в. о. генерального директора Леся Гасиджак, завідувачка виставково-експозиційного відділу Яна Гринько і провідна наукова співробітниця Наталя Романець.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.