Генерал-губернаторка Канади вибачилася за нагородження члена "Ваффен-СС" Орденом Канади

Йдеться про колишнього президента Світового конгресу українців Петра Саварина.

Про це пише у National Post.

Офіс генерал-губернатора Канади висловив глибокий жаль з приводу того, що людина з Альберти, яка воювала на боці нацистського підрозділу під час Другої світової війни, у 1987 році була нагороджена Орденом Канади.

Заява генерал-губернаторки Мері Саймон стосувалася Петра Саварина – канадського юриста українського походження, ректора Університету Альберти з 1982 по 1986 рік та колишнього президента Світового конгресу українців, який у той час називався Світовим конгресом вільних українців. Він також був президентом Асоціації прогресивних консерваторів Альберти та віцепрезидентом Прогресивно-консервативної партії Альберти.

"З глибоким жалем ми визнаємо, що пана Пітера Саварина було призначено до Ордену Канади в 1987 році, і ми висловлюємо наші щирі вибачення канадцям за будь-які страждання чи біль, які могло спричинити його нагородження", — йдеться в заяві.

Петро Саварин народився у селі Зубрець Бучацького повіту, тепер Бучацький район Тернопільської області. Під час Другої світової війни він був добровольцем у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина" — підрозділі, створеному нацистами для боротьби з Радянським Союзом.

У 1949 році він емігрував до Канади, де був активним членом "Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА" та громадським і політичним діячем.

Петро Саварин помер 6 квітня 2017 року в Едмонтоні, і відповідно до статуту Ордена Канади його нагорода була автоматично скасована. 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.